Вже місяць окупанти утримують у Мелітополі 50-річного бердянця Віктора Бондаренка. Він нібито зізнався, що у грудні 2022 року підірвав каналізаційну насосну станцію.
Вже після затримання силовики приписали йому, що він причетний ще до одного вибуху — чоловік нібито підклав 3 саморобні вибухові пристрої під три опори ЛЕП «Маріуполь-Бердянськ» і підірвав їх, повідомляє видання Астра.
Віктор Бондаренко після повномасштабного вторгнення залишився в окупації і став надавати допомогу тим, хто її потребував. Він доставляв продукти і ліки із Запоріжжя, вивозив поранених з оточеного Маріуполя і не приховував своєї позиції. Цього вже було достатньо, щоб потрапити під репресії ворога.
Уже в перші місяці після захоплення регіону рашисти почали переслідувати проукраїнськи налаштованих місцевих жителів.
Віктора разом з іншими чоловіками з його родини забрали до комендатури, де допитували з пристрастю. Їх звинувачували в тероризмі, створенні ДРГ, зв'язках із партизанами й «АЗОВом» і навіть ставили за провину, що вони дотримуються не того віросповідання (сім'я сповідує євангельську віру), пише БердянсЬк Сьогодні.
Через деякий час чоловіка відпустили з умовою, що він має щодня відмічатися і приходити на вимогу на допити. Родичі ж Віктора в цей час залишалися і залишаються в ув'язненні.
Оскільки чоловік став невиїзним, вирватися з окупації він не міг. Перебуваючи під ковпаком у спецслужб, він розумів, що втратити свободу може в будь-який момент. Так і сталося.
7 травня 2024 року Віктор вийшов приблизно о 8:00 вигуляти собаку, після чого додому не повернувся. Собаку його знайомі знайшли повішеним на паркані сусіднього будинку.
Відтоді про Віктора не було жодної інформації, а нещодавно рашисти заявили, що затримали Віктора в Мелітополі і звинувачують його в цілій серії злочинів по всій захопленій території. Родичі підкреслюють, шо насправді Віктора затримали не в Мелітополі.
Необхідно зазначити, що російські окупанти люблять грати в «кішки-мишки» зі своїми жертвами. Після першого затримання людину можуть забрати ще кілька разів, доки остаточно не позбавлять свободи, а то й життя. Вони саджають до в'язниць цивільних і «вішають» на них нерозкриті або сфабриковані справи, тортурами та тиском вибиваючи зізнання.
Саме тому українська влада наполегливо радить виїжджати з ТОТ, особливо, якщо людина вже потрапила в поле зору ворога і стала об'єктом обвинувачення.
