ЗСУ на більшій частині лінії фронту Мелітопольського напрямку офіційно перебувають в оборонному режимі.
Про це йдеться в репортажі New York Times. Журналісти підкреслили, що бої не слабшають, і російські війська переходять у наступ. У репортажі зазначено, що взяття Роботиного на південному сході Запорізької області — це найдальша точка, куди українським військам вдалося просунутися під час контрнаступу. Прориву, на жаль, не відбулося. Зараз в окопах навколо Роботиного російські підрозділи щодня атакують.
Якщо Сили оборони втрачають позиції, то українські військові одразу намагаються контратакувати. Як розповів заступник командира батальйону 117-ї окремої механізованої бригади на псевдо "Шира", з моральним духом солдатів усе гаразд.
"Моральний дух у порядку", — сказав заступник командира батальйону, який використовує позивний "Шира".
Однак, за його словами, фізично вони виснажені.
"Це схоже на гру в пінг-понг", — каже командир взводу Нацгвардії України з позивним "Планшет".
За його словами, "ділянка землі в 100-200 метрів постійно то захоплюється, то відвойовується". Видання пише, що українські солдати і командири, опитані останніми тижнями на широкій ділянці центрального і східного фронту, кажуть, що російські атаки були настільки інтенсивними, що дії поблизу лінії фронту ніколи не були такими небезпечними.
У статті сказано, що останніми днями росія зосередилася на бомбардуваннях великих міст України, щоб вимотати цивільне населення. Крім того, протягом кількох тижнів її сухопутні війська проводили атаки, щоб повернути території, втрачені минулого літа, і захопити українські редути на східному фронті, які давно охороняються.
Солдати, які воюють біля Роботино, розповіли журналістам, що з березня ЗС РФ почали атакувати їх планувальними бомбами з повітря. Ці 500-кілограмові руйнують навіть підземні бункери. Як військовослужбовець із 14-ї бригади НГУ на псевдо "Кіт", росіяни могли скидати до 8 бомб на годину. За його словами, за звуком це нагадує катастрофу літака.
"Як врата пекла", — сказав він.
Видання пише, що небезпечною зброєю також є FPV-дрони. Їх використовують і українські, і російські військові. У ЗСУ кажуть, що вони часто використовують дрони замість артилерії, тому що снарядів стає дедалі менше, а дрони є дешевою і швидкою зброєю. Журналісти розповіли, що руйнування, завдані авіабомбами, видно в містах і селах, розташованих поблизу лінії фронту. Місто Оріхів колись слугувало командним центром контрнаступу.
Тепер же це "порожня оболонка": головна вулиця занедбана, школа та інші будівлі розколоті на частини величезними воронками від бомб. Видання пише, що українські солдати обережно пересуваються районом, здебільшого живуть у підвалах і тримаються під прикриттям, поза увагою. Це пов'язано з тим, що остання загроза — використання Росією FPV-дронів, через що українські солдати змушені відмовлятися від машин у прифронтових районах і пересуватися пішки.
Українські солдати кажуть, що часто використовують безпілотники замість артилерії, тому що снаряди стають дедалі дефіцитнішими, а безпілотники — дешева і швидка зброя для атак на російські машини, що знаходяться поблизу, окопи і піхоту. За словами військовослужбовців, тільки один із кількох безпілотників потрапляє в ціль, а багато губляться через перешкоди та інші впливи.
23-річний командир роти Адольф заявив, що довгий і важкий шлях з доставки боєприпасів і продовольства для постачання військ і виносу поранених став однією з причин, через яку Україна не змогла підтримати свій контрнаступ. Машини швидкої допомоги та постачання так часто потрапляли під обстріл дронів-камікадзе, що його підрозділ перестав їх використовувати, вдавшись до допомоги чотириколісного візка, який добровольці-сапери пристосували для перевезення нош. Баггі було заховано під деревами поруч із його командним пунктом. Для тих, хто опинився під ударом FPV-дронів, оборона і постачання лінії фронту стають дедалі ризикованішими.
"На машині їздити вкрай небезпечно", — каже один із нацгвардійців із позивним "Варвар".
Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня вони залишають свої бронемашини і йдуть пішки за шість кілометрів до позицій. У статті сказано, що важких втрат зазнали всі підрозділи на фронті. За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або ледве врятувалися.
"Нам не вистачає людей", — каже командир розвідроти 117-ї бригади, який використовує позивний "Бандерас".
Він заявив, що в них є зброя, але катастрофічно не вистачає людей.
Нагадаємо, на яких підставах росія утримує тисячі викрадених мелітопольців і що Україна робить для їхнього звільнення.
