Фото: Україна масово відправляє бойових роботів у "кілзону" (facebook.com/mykhailofedorov)
На лінії фронту розгортається масштабна роботизована революція, яка докорінно змінює класичні уявлення про ведення бойових дій. Сили оборони України стрімко нарощують використання наземних безпілотних платформ (UGV) у так званих «кілзонах» (зонах суцільного вогневого ураження), повністю замінюючи людей під час виконання найбільш смертоносних завдань.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітичний матеріал авторитетного видання Business Insider від неділі, 21 червня 2026 року, у першій половині поточного року Україна вже законтрактувала рекордну кількість військової роботизованої техніки.
Роботи замість водіїв-смертників: логістика на межі можливого
Через тотальне мінування територій, безперервні артилерійські нальоти та насиченість неба ворожими FPV-дронами, традиційна доставка вантажів на першу лінію оборони автомобілями чи пікапами перетворилася на квиток в один кінець.
"Якщо ви відправляєте водія-людину доставляти такі речі, є величезна ймовірність, що його вб'ють", — відверто пояснює ситуацію командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров.
Саме тому українське командування масово перекладає ризики на гусеничні та колісні дрони. Роботизовані платформи взяли на себе:
- Підвезення боєприпасів, медикаментів та продовольства на заблоковані позиції;
- Безпечну евакуацію важкопоранених бійців під вогнем;
- Дистанційне мінування та розмінування місцевості;
- Транспортування та запуск FPV-дронів;
- Прямі вогневі (ударні) місії проти укріплень ворога.
Бум українського виробництва: цифри та ключові гравці
Український сектор Military Tech демонструє колосальні темпи масштабування. За словами генерального директора державної координаційної платформи Brave1 Андрія Гриценюка, сьогодні в країні функціонують близько 280 вітчизняних виробників, які вже розробили понад 550 різноманітних моделей наземних машин.
Одним із лідерів індустрії є компанія Ratel Robotics. Її очільник Тарас Остапчук згадує, що їхня перша модель наприкінці 2023 року була простим самохідним носієм протитанкових мін. Наразі підприємство щомісяця випускає сотні багатофункціональних безпілотних машин.
Економіка та масштаби роботизації у 2026 році:
- Ціна питання: Вартість одного вітчизняного робота коливається від 2 до 40 тисяч доларів залежно від габаритів, прохідності та електронної начинки.
- Обсяг замовлень: За перші шість місяців 2026 року Україна замовила 25 000 наземних роботів (це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік). До кінця року план виробництва становить 50 000 одиниць.
- Інтенсивність використання: Президент Володимир Зеленський раніше підтвердив, що українські наземні дрони з початку року виконали вже понад 50 000 успішних бойових місій.
Ціна порятунку: вразливість техніки та нові виклики
Попри технологічність, наземні платформи залишаються розхідним матеріалом. Комбриг Андрій Кушнєров зазначає, що в умовах надвисокої щільності вогню на "нулі" один робот у середньому витримує від 5 до 10 бойових виходів, після чого знищується. Проте для України це абсолютно виправдана втрата, адже залізо купується за гроші, а життя досвідчених солдатів — безцінні.
Щоб подовжити "життя" машинам, розробники постійно модернізують техніку: встановлюють легке протиосколкове бронювання та інтегрують компактні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту від ворожих безпілотників-камікадзе.
Як підсумував командир роти безпілотних систем полку "Кракен" із позивним "Грек", масове використання відносно дешевих наземних машин дає армії головне — "оперативну витривалість". Роботи не знають втоми, не відчувають страху та здатні тримати оборону там, де людина фізично не виживе. Цей досвід України вже став фундаментальним уроком для оборонних відомств країн НАТО.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
