Крим після повернення під контроль України має отримати новий правовий статус (фото: Getty Images)
У неділю, 28 червня 2026 року, на тлі 30-ї річниці ухвалення Основного закону України, в експертному середовищі розгорілася гостра дискусія щодо майбутнього устрою деокупованого Кримського півострова. Фахівці з конституційного права сходяться на думці, що правовий формат управління АРК, закладений у 1996 році, виявився історичною помилкою та міною уповільненої дії, яка частково полегшила Росії анексію у 2014 році. Зараз аналітики напрацьовують стратегії реформування правового статусу півострова.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на спеціальне аналітичне дослідження Василини Копитко.
Урок 1996 року: чому територіальна автономія була помилкою
Один із безпосередніх авторів Конституції України Роман Безсмертний відверто називає надання Криму статусу Автономної Республіки суттєвим прорахунком. Він згадує, що робоча група спочатку пропонувала створити звичайний округ із власним адміністративним статутом, проте під тиском проросійських сил у сесійній залі парламенту було ухвалено компромісне і, як показав час, деструктивне рішення.
Роман Безсмертний зазначає:
«Найбільшою помилкою при ухваленні Конституції стала територіальна автономія Криму. Решта компромісів, такі як російська мова чи вигляд великого та малого гербів — незначимі. У Криму мала б бути або національна кримськотатарська автономія, або він мав стати звичайною частиною територіального устрою України».
Два головні сценарії для деокупованого півострова
Конституційні експерти виділяють дві ключові моделі, за якими може відбутися правова трансформація Криму після відновлення над ним повного суверенітету України:
- Сценарій 1: Національна автономія («Автономія Киримли»)
Цей варіант підтримує Роман Безсмертний. Він передбачає ліквідацію територіального принципу автономії та перехід до національного. Півострів отримає особливі повноваження та статус, які чітко передбачені міжнародним правом саме з погляду захисту корінного народу — кримських татар.
- Сценарій 2: Перетворення на звичайну область
Цю модель описує експерт із конституційного права Богдан Бондаренко. За цього сценарію Крим повністю інтегрується в загальну структуру адміністративно-територіального устрою України на правах звичайної області (як-от Київська чи Львівська). Водночас держава на законодавчому рівні стовідсотково гарантує та забезпечує широку культурну автономію кримськотатарського народу.
Політичний виклик та роль нового парламенту
Будь-який із обраних варіантів реформи неможливо реалізувати без серйозного перегляду положень Основного закону, адже правовий режим півострова закріплений в окремому X розділі Конституції України.
Богдан Бондаренко наголошує, що остаточний вибір моделі управління залежатиме від багатьох чинників: геополітичного контексту, умов завершення війни та конфігурації майбутніх політичних сил.
«Обираємо новий парламент, дивимося на нові реальності, і в залежності від того, що ми маємо, думаємо, що робити з конституційно-правовим статусом Криму», — резюмує експерт.
Внесення таких фундаментальних змін потребуватиме консолідації всього українського суспільства та стане одним із найскладніших повоєнних викликів для майбутнього скликання Верховної Ради.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
