Фото: Конституції України – 30 років (колаж РБК-Україна)
У неділю, 28 червня 2026 року, Україна відзначає 30-ту річницю ухвалення свого Основного закону. Українська Конституція успішно пройшла крізь глибокі політичні кризи, дві революції, а сьогодні проходить найважче випробування повномасштабною війною. Попри те, що документ розроблявся у зовсім інших геополітичних реаліях, провідні міжнародні та вітчизняні експерти досі вважають його одним із найсучасніших і найпрогресивніших у Європі, особливо в контексті захисту прав людини.
Про це повідомляє РБК-Україна у спеціальному аналітичному матеріалі, присвяченому ювілею правового фундаменту держави.
Історична спадщина: 5 років криз та «Конституційна ніч»
Після проголошення Незалежності у 1991 році Україна ще п'ять років жила за застарілою Конституцією УРСР 1978 року. Процес створення нового Основного закону гальмувався жорстким ідеологічним та політичним протистоянням між першим президентським табором Леоніда Кучми та Верховною Радою, де панували сильні ліві та комуністичні настрої.
Крапку в затяжних дискусіях поставила легендарна «Конституційна ніч» з 27 на 28 червня 1996 року. Парламентська сесія тривала безперервно протягом 23 годин 50 хвилин. Депутати голосували за кожну статтю окремо, і о 09:18 ранку закон було остаточно ухвалено 315 голосами «за».
Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко зазначає:
«Попри те, що нашій Конституції вже 30 років, вона залишається однією з найсучасніших. Її писали у великих муках. На відміну від інших пострадянських держав, які створили свої конституції за рік-два, ми працювали над нашою 5 років. Проте ми змогли врахувати досвід сусідів та інтегрувати положення Європейської конвенції з прав людини».
Аналіз викликів війни: «слабкі місця» цивільного документа
Чинна Конституція суворо забороняє вносити будь-які правки до свого тексту в умовах правового режиму воєнного стану. Один із авторів Конституції Роман Безсмертний вважає таку норму абсолютно виправданою, оскільки вона блокує будь-які потенційні спроби узурпації влади чи встановлення диктатури в період, коли політичні баланси зміщені.
Водночас експерти виділяють кілька вразливих зон, оскільки у 1996 році ніхто не закладав у формулу закону сценарій довготривалої континентальної війни:
- Обмежені повноваження в.о. президента: Якщо під час війни держава втратить лідера, його обов'язки перейдуть до голови Верховної Ради, але у дуже обмеженому обсязі. Цей запобіжник писався для мирного часу, щоб унеможливити зловживання перед швидкими виборами, але він не пристосований до реалій тривалого воєнного стану.
- Доцільність ВЦА: Роман Безсмертний називає запровадження військово-цивільних адміністрацій суттєвою тактичною помилкою. На його думку, в зоні бойових дій управління має повністю переходити до рук військових комендатур, а на решті територій — функціонувати звичайне самоврядування.
Територіальна автономія Криму як найбільша помилка 1996 року
Найбільш гострі дискусії під час розробки Конституції у 1996 році точилися саме навколо статусу Кримського півострова. Через 30 років один із безпосередніх авторів документа відверто вказав на прорахунки тогочасного політичного компромісу з проросійськими силами в парламенті.
Роман Безсмертний прямо заявив:
«Найбільшою помилкою при ухваленні Конституції стала територіальна автономія Криму. Решта компромісів, такі як російська мова, чи вигляд великого та малого гербів – незначимі. У Криму мала б бути або національна кримськотатарська автономія, або він мав стати звичайною частиною територіального устрою України».
Він додав, що робоча група спочатку пропонувала варіант створення звичайного округу із власним статутом, проте під тиском сесійної зали Криму надали статус Автономної Республіки.
Богдан Бондаренко погоджується, що цей формат заклав міну уповільненої дії, яка частково спрацювала під час анексії у 2014 році. На думку експерта, після деокупації півострова Україна має розглянути сценарій перетворення Криму на звичайну область із одночасним повним забезпеченням культурної автономії кримських татар. Проте такі глобальні зміни до 10-го розділу Конституції потребуватимуть масштабного суспільного консенсусу та голосування вже нового повоєнного парламенту.
Які реформи чекають на країну після перемоги
Фахівці переконані, що одразу після завершення війни в Україні розпочнеться велика конституційна реформа. Базові напрацювання та конституційні комісії варто створювати вже зараз.
Ключові вектори майбутніх змін:
- Трансформація форми правління: Пропонується остаточний перехід до чистої парламентської республіки, де президент виконуватиме виключно представницькі (церемоніальні) функції. Це ліквідує двоцентризм виконавчої влади (дублювання функцій Офісу Президента та Кабміну), який Безсмертний називає одним із головних джерел системної корупції.
- Децентралізація: Суттєве розширення фінансових та адміністративних повноважень органів місцевого самоврядування.
Попри необхідність модернізації окремих статей, автори та юристи підкреслюють, що фундамент української Конституції є непорушним — вона надійно захищає базові свободи громадян та чітко визначає межі, за які держава не має права переходити навіть у найнапруженіші моменти історії.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
