Доля Мелітополя та гарантії безпеки: в Абу-Дабі завершився перший день доленосних переговорів. Колаж РІА «Південь», створений за допомогою ChatGPT
В Абу-Дабі завершився перший день закритих тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією, що безпосередньо стосується долі окупованих регіонів, зокрема Мелітополя.
У центрі обговорень — територіальні питання, гарантії безпеки та майбутнє європейської системи безпеки. Від можливих домовленостей безпосередньо залежить і доля окупованих українських регіонів, зокрема Мелітополя та Запорізької області. Переговори проходять 10–11 листопада за посередництва США. Це перша зустріч української та російської делегацій у тристоронньому форматі з лютого 2026 року.
Перший день переговорів тривав близько чотирьох з половиною годин. За повідомленнями учасників, обговорення продовжиться вранці 11 листопада.
Читайте також: в окупованій Кирилівці Мелітопольського району загинув старший брат Михайла Подоляка, який воював на боці РФ (фото)
Позиція України: Донбас в обмін на мир — неприйнятний варіант
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю данській телерадіокомпанії DR Nyheder, на яке посилається BBC, різко висловився проти ідеї припинення війни в обмін на здачу територій. Коментуючи вимоги Кремля передати Росії частину Донецької області, яка досі перебуває під контролем ЗСУ, український лідер наголосив, що така поступка не принесе тривалого миру.
«Якби це залежало лише від мене, я б не залишив Донбас. Тому що я знаю, що через деякий час він [Путін] рушив би далі й окупував нас. Для нас це було б величезним ризиком», — заявив Зеленський.
Президент нагадав, що спочатку заяви Путіна стосувалися Донбасу, однак зрештою російська армія пішла на Київ. На його думку, розраховувати на те, що Кремль зупиниться після отримання нових територій, небезпечно. Водночас Зеленський окреслив можливий шлях завершення активної фази війни: зупинити бойові дії по нинішній лінії фронту й перейти до дипломатичних переговорів.
При цьому припинення вогню може тривати місяць, рік або довше — залежно від подальших домовленостей. Україна також має намір обговорювати гарантії безпеки, енергетичне перемир'я, розблокування Чорного моря та нові обміни полоненими.
Читайте також: «Якщо розтопити піч, то в будинок прилетить дрон?»: в окупованому Мелітополі пролунав потужний вибух (скриншоти)
Росія намагається змінити порядок денний переговорів
Окрему увагу привертає позиція російської делегації. За інформацією Reuters, джерело в її складі заявило, що головним предметом переговорів має стати нова архітектура європейської безпеки, а врегулювання війни в Україні — лише одна зі складових цього процесу. Фактично Москва намагається вивести обговорення за межі російсько-української війни й повернутися до попередніх вимог Кремля щодо ролі НАТО та присутності Альянсу у Східній Європі.
Росія наполягає на визнанні своїх претензій на Крим і чотири українські регіони — Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Також Москва вимагає виведення українських військ із територій цих регіонів, зокрема тих, які російська армія ніколи не контролювала повністю. Україна відкидає такі вимоги. Таким чином, питання стосується не лише Донбасу. Російські претензії поширюються й на всю Запорізьку область, включно з тимчасово окупованим Мелітополем.
Що кажуть західні лідери та експерти
Державний секретар США Марко Рубіо охарактеризував перший день переговорів як дуже продуктивний. Водночас він наголосив, що попереду залишається багато складної роботи й розраховувати на остаточне розв'язання всіх питань протягом найближчої доби не варто. Рубіо також заявив, що Вашингтон розраховує з часом розширити тристоронній формат, щоб європейські партнери могли безпосередньо брати участь у переговорах.
«Вони не вирішать питання Донецька та територіальні проблеми, доки не знатимуть, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, що ми не зможемо завершити розв'язання одного питання без розв'язання іншого», — сказав він.
Напередодні зустрічі українська делегація провела консультації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії. За підсумками цієї зустрічі було опубліковано спільну заяву України, США, європейських партнерів і НАТО. У ній наголошується, що будь-які майбутні домовленості мають враховувати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення.
Окремо відзначається необхідність надійних гарантій безпеки. Глава європейської дипломатії Кая Каллас також заявила, що Росія не може мати права вето на питання європейської безпеки.
Водночас західні експерти не поділяють оптимізму щодо швидкого досягнення миру. Професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін звертає увагу на принципову різницю в підходах сторін. За його оцінкою, якщо для Заходу переговори є способом завершити війну, то для Путіна вони можуть стати інструментом досягнення перемоги дипломатичним шляхом. Це означає, що сам факт участі Москви в переговорах ще не свідчить про готовність Кремля відмовитися від своїх територіальних вимог.
Український політолог і професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що на нинішньому етапі сторони можуть просунутися у вирішенні окремих практичних питань. Серед можливих тем він називає обміни полоненими, припинення вогню в Чорному морі та енергетичне перемир'я. Однак укладення повноцінної мирної угоди за підсумками нинішньої зустрічі експерт не очікує.
Головне питання полягає в тому, чи вдасться Україні домогтися гарантій безпеки без територіальних поступок і чи не перетвориться обговорення європейської безпеки на спробу закріпити російські захоплення. Перший день переговорів не приніс публічно оголошених домовленостей із цих питань. Другий раунд має показати, чи готові сторони перейти від окреслення своїх вимог до пошуку конкретних рішень.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
