Фото: Барт Де Вевер, премьер Бельгии (Getty Images)
Напередодні вирішального саміту лідерів ЄС (18–19 грудня) ситуація з фінансуванням України на 2026–2027 роки зайшла у глухий кут. Бельгія, на території якої заморожена основна частина активів РФ, виступила з різкою критикою поточного плану Єврокомісії, назвавши його «безпрецедентним ризиком» без належних гарантій.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера у парламенті та публікацію Sky News, Брюссель наполягає на повному перегляді механізмів розподілу фінансової відповідальності між усіма країнами блоку.
Юридична пастка: чому Бельгія каже «ні»
Прем’єр-міністр Барт Де Вевер наголосив, що план використання російських активів як застави для кредиту у €140 млрд не має історичних прецедентів і ставить під удар фінансову стабільність Бельгії.
Ключові претензії бельгійської сторони:
- Відсутність гарантій: Брюссель боїться залишитися сам на сам із багатомільярдними позовами від РФ у разі, якщо юридична схема «репараційного кредиту» буде оскаржена в судах.
- Ризики для Euroclear: Депозитарій Euroclear, де зберігається близько €190 млрд російських коштів, може стати мішенню для прямої помсти Кремля.
- Вимога солідарності: Бельгія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС юридично зафіксували свою готовність розділити будь-які фінансові втрати, що виникнуть через використання активів РФ.
«Запропонований Україні кредит на репарації несе юридичні, фінансові та економічні ризики та не пропонує жодних надійних гарантій», — заявив Барт Де Вевер.
«План А» проти «Плану Б»: перед чим стоїть саміт
Єврокомісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн намагається знайти компроміс між двома стратегіями:
- Репараційний кредит (Plan A): Використання активів РФ як застави. Для його ухвалення достатньо кваліфікованої більшості (що дозволяє обійти вето Угорщини), але цей шлях блокує Бельгія.
- Спільний борг (Plan B): Випуск загальноєвропейських облігацій. Цей варіант підтримує Бельгія, вважаючи його безпечнішим, проте Німеччина та Нідерланди виступають категорично проти нових боргів.
Чому це важливо саме зараз?
Україна гостро потребує підтвердження фінансування, оскільки без нових надходжень вже навесні 2026 року країна може зіткнутися з критичним дефіцитом бюджету. Президент Володимир Зеленський особисто відвідає саміт 18–19 грудня, щоб переконати лідерів ухвалити рішення, яке дозволить забезпечити оборону та соціальні виплати на наступні два роки.
