Президент НаУКМА Сергей Квит (фото: РБК-Украина)
Для мільйонів українців фактор безпеки став головним рушієм виїзду за кордон, проте для молодого покоління загроза війни не є визначальною при ухваленні рішення про повернення. Психологічна ізоляція, відсутність живої соціалізації та глобальна конкуренція університетів стають новими бар’єрами, які державі доведеться долати найближчими роками.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю президента НаУКМА Сергія Квіта, соціологічні дані вказують на те, що загроза бойових дій посідає лише четверте місце у списку причин, через які українські школярі не хочуть повертатися з країн ЄС.
Небезпечна статистика: війна на задньому плані
Сергій Квіт зауважив, що масова міграція під час масштабних конфліктів — процес закономірний. Люди рятуються від небезпеки, керуючись особистими обставинами, і держава не може цьому завадити. Проте справжня проблема криється в мотивації підлітків, які вже адаптувалися до життя в Європі.
Посилаючись на дослідження, які раніше озвучувала Ганна Новосад (міністерка освіти 2019-2020 років), очільник Могилянки наголосив:
«Серед причин, які заважають підліткам повертатися, війна посідає четверте місце».
Це свідчить про те, що соціальні та побутові чинники вже переважили безпековий аспект у свідомості молоді.
Психологічна пастка: соцмережі замість соціалізації
Головний виклик сьогодні — не стільки «освітні втрати» (прогалини в знаннях), скільки ментальний стан підлітків. Життя в Європі для багатьох перетворилося на існування в інформаційному вакуумі щодо подій на батьківщині.
Експерт виділяє кілька ключових проблем молоді за кордоном:
- Брак живої соціалізації: відсутність безпосереднього спілкування з однолітками в українському середовищі.
- Віртуальна ізоляція: тотальна зануреність у соціальні мережі, що підміняє реальне життя.
- Відстороненість: перебування поза актуальним новинним порядком денним українського суспільства.
За словами Квіта, саме ці психологічні чинники, а не лише рівень викладання, заважають підліткам бачити своє майбутнє в Україні.
Глобальний ринок освіти та необхідність автономії
Щоб повернути студентів, українська вища школа має стати конкурентоспроможною на світовому рівні. Сергій Квіт переконаний, що шлях до цього лежить через радикальне реформування системи.
Пріоритетні кроки для зміцнення національної освіти:
- Зміна статусу: перехід державних університетів до статусу публічних інституцій.
- Фінансова свобода: запровадження повної фінансової автономії навчальних закладів.
- Світові стандарти: відмова від суто «внутрішніх» критеріїв якості.
Президент НаУКМА підкреслив, що час локальних ринків минув:
«Наші університети фактично конкурують з усіма іншими університетами за кордоном. Оскільки зараз будь-хто може поїхати навчатися куди завгодно».
Відтак, єдиним шансом зберегти інтелектуальний капітал країни є створення умов, за яких українські дипломи та університетське середовище не поступатимуться європейським аналогам.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
