Тарасова груша у Запоріжжі . Суспільне Запоріжжя/Створено за допомогою ШІ
За міськими легендами, під грушею, яка росте в Запоріжжі на території поблизу Набережної магістралі, у 1843 році відпочивав Тарас Шевченко. Дерево, віком понад 200 років, є пам’яткою природи та чи не єдиним свідченням існування козацького села Вознесенка, яке тоді там було.
Попри відсутність прямих доказів перебування поета саме під цим деревом, воно залишається візуальним символом доімперської історії міста.
Завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника "Хортиця" Анна Головко розповіла Суспільному, що Тарасова груша росте на місці, де було село Вознесенка — козацький зимівник.
Село Вознесенка на карті-схемі другої половини 19 століття. Фейсбук/ Володимир Шак
За згадками, це поселення було засноване наприкінці XVI століття, а перші письмові свідчення про нього датуються 1596 роком. На місці, де росте груша, колись розташовувалася садиба Прокопа Булата:
"Ймовірно, саме в Булата й гостював Тарас Шевченко. Але, говорячи чесно, це просто наш символ. Він дійсно потребує уваги, бо це запорізький, український символ і символ нашої історії. Я думаю, не зовсім важливо, чи саме під цією грушею, чи за 2 метри від неї… Але це дерево бачило Вознесенівку у своєму розквіті".
Тарасова груша в Запоріжжі в період цвітіння, квітень 2026 рік. Суспільне Запоріжжя/Андрій Варьонов
«Дереву понад 200 років. І воно чи не єдине на сьогодні свідчення саме про село Вознесенівка. І, я вважаю, що для нас величезна втрата, що дерево — останнє нагадування про зимівник». Анна Головкозавідувачка інформаційно-видавничого відділу НЗ «Хортиця»
Тарасова груша в Запоріжжі в період цвітіння, квітень 2026 рік. Суспільне Запоріжжя/Андрій Варьонов
Фахівчиня наголошує: достеменно невідомо, чи відпочивав поет саме під цією грушею, але перебування Тараса Шевченка в Запоріжжі — історично підтверджені факти:
"Поїздки на Запоріжжя відображені у віршах та поемах Шевченка. Зокрема, йому не подобалось, що меноніти володіють землями на Запоріжжя та Хортицею. На його думку, і Хортиця, і Запорожжя — ті землі, які мають бути вільними, і вони дуже важливі для нації".
Цвітіння Тарасової груші, квітень 2026 року. Суспільне Запоріжжя/Андрій Варьонов
За словами Анни Головко, Тарасова груша стала важливим символом доімперського періоду Запоріжжя. На відміну від популярних екскурсійних маршрутів, присвячених Олександрівську чи соцмісту, історія козацьких зимівників популяризується значно менше:
"Від Вознесенівки, залишилось ще буквально дві занедбані хатинки поблизу вірменської церкви та частково вулиця. І їх варто було б музеєфікувати разом із грушею, щоб залишити не тільки для історії, а й для популяризації, для екскурсій, як візуальні символи".
«Допоки грушею опікуються, то є надія, що з нею не відбудеться те, що відбулося з нашим запорізьким дубом. Ми маємо берегти ці символи, що оповиті легендами, історією. Від цього залежить те, як буде ідентифікувати себе наше майбутнє покоління». Анна Головкозавідувачка інформаційно-видавничого відділу НЗ «Хортиця»
Що відомо про Тарасову грушу
- Груша має статус ботанічної пам’ятки, згідно з рішенням обласного виконкому від 1982-1983 років;
- Долею Тарасової груші опікувався місцевий активіст Денис Тарасов, котрий загинув на війні. Зокрема, він пропонував забезпечити охорону зони навколо неї;
