Назар Далецький / © ТСН
Український військовий Назар Далецький, який майже чотири роки перебував у російському полоні, після повернення додому відвідав власну могилу. Через помилку в результатах ДНК-експертизи його раніше офіційно вважали загиблим і навіть поховали. Повідомляє ТСН.
Про цю незвичайну історію написало американське видання The New York Times.
46-річний військовий у перший день після повернення вирушив на невелике кладовище у своєму селі на заході України. Там протягом трьох років стояла могила з його ім’ям.
На полі було кілька десятків поховань загиблих бійців, над якими майоріли прапори. Прапор із його могили вже прибрали, а останки невідомого солдата, якого поховали під його ім’ям, ексгумували.
"Не кожен має можливість побачити власний похорон і дізнатися, хто найбільше плакав за тобою", — сказав Далецький.
Дзвінок, на який чекали роками
5 лютого, у день його повернення до України, матері військового — 72-річній Наталії Далецькій — зателефонували. Староста села знав про подію і прийшов до її дому, щоб зафіксувати цей момент на відео.
Племінниця Роксолана першою взяла слухавку і закричала від радості. Коли вона вимовила ім’я Назара, мати закрила обличчя руками та попросила передати телефон.
"Боже мій, як довго я чекала на тебе, моя дорогоцінна дитина", — сказала вона синові.
Полон і новий позивний
Під час перебування в полоні Далецького регулярно били. Він схуд приблизно на 15 кілограмів.
У військовому госпіталі після звільнення йому дали символічний позивний — «Воскреслий».
Його мати зізнається, що навіть після повернення сина не зможе повністю оговтатися від пережитого. Жінка протягом трьох років приходила на кладовище, думаючи, що там похований її син.
Помилка ДНК
Повномасштабна війна суттєво перевантажила систему ідентифікації загиблих військових в Україні. За оцінками незалежних дослідників, кількість загиблих перевищує 100 тисяч.
Морги переповнені, а результати ДНК-аналізів часто доводиться чекати довго. За офіційними даними, понад 90 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти — більшість із них військові.
У випадку Далецького поліція повідомила його матері, що знайдені останки на 99% збігаються з її ДНК. Однак тест не показав збігу з ДНК його доньки.
- "Поліцейський сказав, що, можливо, вона не моя", — згадує військовий.
- "Не можу цього забути і хочу піти та вдарити його в обличчя", — додав він.
Похорон без тіла
Коли Наталія Далецька прийшла забирати тіло, їй сказали, що там залишилися лише обвуглені рештки та попіл.
На похороні люди запитували: чи впевнена вона, що це її син.
"Якби я почала сумніватися, я б просто збожеволіла", — згадує жінка.
Надія, яка з’явилася
Минулої осені двоє українських військових, які повернулися з російського полону, розповіли родині, що бачили Назара Далецького в тюрмі.
"Ніхто не знав, що робити", — сказала племінниця бійця.
Сім’я просто чекала.
Повернення додому
Коли Назар нарешті повернувся до рідного села, на площі біля сільради зібралися десятки людей. Вони співали пісні, а діти бігали з українськими прапорами.
Його мати стояла серед натовпу, то посміхаючись, то плачучи. Коли машина зупинилася і син відчинив двері, вона кинулася до нього.
Люди підходили обійняти його і питали, чи пам’ятає він їх.
"Та мене ж не було всього чотири роки", — відповів Далецький, і натовп розсміявся.
Після цього родина повернулася додому святкувати. Діти бігали по хаті, а один із родичів вигукнув:
"Гей, бабусю, у Назара тепер два життя!"
Мати бійця каже, що відтепер сім’я відзначатиме ще одну важливу дату.
"Тепер ми будемо святкувати його день народження 5 лютого", — сказала вона, маючи на увазі день, коли син вперше зателефонував після довгого полону.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
