Интернет содержит немало различных опасностей (фото иллюстративное: Getty Images)
У вівторок, 14 липня 2026 року, соціологічна компанія Active Group оприлюднила в Україні результати масштабного опитування про ставлення громадян до боротьби з небезпечним контентом в інтернеті. Згідно з дослідженням, понад половина українців почуваються незахищеними під час вебсерфінгу. Вони вимагають від держави рішучого видалення погроз та фейків, але панічно бояться запровадження жорсткої цензури.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати всеукраїнського опитування Active Group «Незаконний контент в Інтернеті: сприйняття загроз та підтримка регулювання», більшість користувачів щодня стикаються з агресивним цифровим середовищем, де головними небезпеками залишаються дезінформація та фінансові махінації.
Головні загрози: фейки, шахрайство та мова ворожнечі
Результати соціологічного моніторингу, проведеного за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology, демонструють невтішну картину. Рівень цифрових загроз в українському сегменті мережі залишається критично високим.
Протягом останнього року українські користувачі найчастіше стикалися з такими негативними явищами:
- Дезінформація та відверті фейки — 58,0%;
- Інтернет-шахрайство та фішинг — 56,1%;
- Мова ворожнечі (хейтспіч) — 45,9%;
- Несанкціоноване поширення персональних даних — 22,0%;
- Відкриті заклики до насильства — 21,0%;
- Прояви радикалізму — 19,3%;
- Пропаганда тероризму — 15,5%.
Тільки 23,4% опитаних заявили, що взагалі не стикалися з подібним деструктивним контентом за останні дванадцять місяців (у травні цей показник становив 14,9%).
Щодо загального відчуття безпеки, то лише 37,7% респондентів почуваються захищеними в цифровому просторі (13,9% відповіли тверде «так», 23,8% — «скоріше так»). Натомість більшість — 53,9% — відчувають тривогу та незахищеність (36,7% обрали варіант «скоріше ні», 17,2% — категоричне «ні»). Ще 8,4% не змогли визначитися.
Кому довірити «цифрову мітлу»: рейтинг довіри до інституцій
Питання про те, хто саме повинен мати право виявляти та блокувати небезпечний контент у мережі, викликає серйозні дискусії в суспільстві. Українці демонструють найбільшу прихильність до спецслужб, проте помітно зростає і загальний скепсис до будь-яких контролерів.
Рейтинг довіри щодо очищення інтернет-простору розподілився так:
- Служба безпеки України (СБУ) — 39,7% (хоча у травні лідерство спецслужби було переконливішим — 44,3%);
- Міжнародні судові інстанції — 20,2%;
- Міжнародні та правозахисні організації — 19,6%;
- Українські правоохоронні органи — 17,5%;
- Національна комісія з держрегулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК) — 14,8%;
- Вітчизняні громадські організації — 14,2%;
- Активна громадськість та волонтерські об'єднання — 13,7%;
- Модератори онлайн-платформ і соцмереж — 13,7%;
- Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — 11,8%;
- Українські суди — 8,4%.
Важливий тренд: стрімко зростає частка громадян, які взагалі не довіряють жодній із перелічених інституцій. У липні цей показник зріс майже вдвічі — до 18,4% (проти 9,8% у травні). Ще 20,9% респондентів не змогли дати конкретної відповіді.
Свобода чи безпека: хиткий баланс та головні побоювання
Намагання держави посилити контроль над інтернет-простором викликають у громадян значні побоювання через можливі зловживання владою. Найбільше українців непокоять такі потенційні наслідки регулювання:
- Грубе втручання в особисте життя та приватність — 50,5%;
- Ризик зловживань з боку посадовців та контролерів — 50,3%;
- Корупційні ризики під час блокувань — 48,9%;
- Запровадження політичної цензури — 36,9%;
- Помилкове видалення безпечного контенту — 32,2%;
- Можливість тиску на опозиційні сили — 30,4%.
У вічному виборі між тотальною безпекою та абсолютною свободою українське суспільство розділилося майже навпіл. Пріоритет свободи обирають 48,0% опитаних (20,6% виступають за максимальну свободу, 27,4% — за помірну). На користь безпеки висловлюються 40,5% респондентів (27,2% хочуть більше безпеки, 13,3% — вимагають максимального захисту). Не визначилися з пріоритетами 11,5% громадян.
Європейські стандарти регулювання: підтримка слабшає
Ідея впровадження європейських правил модерації та видалення незаконного контенту все ще має підтримку більшості, проте соціологи фіксують негативну динаміку. Наразі європейський вектор схвалюють 56,1% українців (24,2% — повністю «за», 31,9% — «скоріше так»). Для порівняння, у травні рівень підтримки євростандартів сягав 67,2%. Натомість частка противників зросла з 16,6% до 27,2% (16,3% — «скоріше проти», 10,9% — категорично «ні»). Не змогли відповісти 16,7%.
Аналізуючи результати дослідження, директор компанії Active Group Олександр Позній підкреслив, що українці сьогодні "фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод".
На думку експерта, ці цифри мають стати серйозним орієнтиром для влади під час підготовки нових законопроєктів:
"Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, проте очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю над їх виконанням".
Олександр Позній резюмував, що "тільки в таких умовах mechanisms боротьби з незаконним або терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри".
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
