Фото: kyivcity.gov.ua Засідання Київради, 11 квітня 2024.
Фіндепартамент запропонував оновити запити для бюджетних програм на 5 млрд грн. А також повідомив, що за результатами перших двох місяців перевиконання плану надходжень до бюджету становить 3,5 млрд грн. Хоч військовий ПДФО не потрапляє у столичну казну, про можливий негативний вплив чого так багато говорили на всіх рівнях восени 2022 року. Тобто попри війну Київ економічно стабільний — поки що надходження перевищують плани, як і до 2022 року. Загалом же обсяги видатків перевищують розмір надходжень, але це також стандартна ситуація, яка врівноважується до кінця року.
На початку сесії міський голова Віталій Кличко гордо повідомив, що в рамках змін до бюджету Київ додав 1,5 млрд грн на потреби військових. 995 млн грн з них — на програму «Захисник Києва», 460 млн грн — на соцвиплати захисникам у рамках міської цільової програми, 30 млн грн — на субвенції Силам оборони, 80 млн грн — на облаштування фортифікаційних споруд. Мер одразу додав ці 1,5 млрд грн до озвучених раніше 5 млрд грн на програму «Захисник Києва», про яку ми писали докладно. Але мер не згадав, що коли приймали зміни до цієї програми в лютому, сума 5 млрд була лише описом напрямків видатків, насправді ж вони тоді не були забезпечені повністю змінами до бюджету. І ось зараз мова вже про фактичні зміни в бюджеті, тобто наповнення програми.
Дрони для ЗСУ від Києва: уже не зрада, але ще не перемога
Фото: facebook/Ruslan Stefanchuk
Тему військових депутати Київради порушували і в політичній площині. Саме того дня, 11 квітня, Верховна Рада голосувала за багатостраждальний закон про мобілізацію. З якого буквально напередодні за поданням головнокомандувача прибрали всі норми про порядок демобілізації. А в Київраді якраз підготували власне звернення до центральних органів влади, у якому місцеві депутати попросили застосувати до порядку демобілізації формулу 36/18 (місяці служби/місяці виконання бойових розпоряджень). Його розгляд дав київським депутатам привід висловити усе своє обурення прийнятим у ВР законом.
Юрій Федоренко із фракції СН, який з початку вторгнення на фронті й очолює батальйон ударних БпAК «Ахіллес», резюмував дискусію: «Як командир бойового підрозділу розкажу, що означає демобілізація через 36 місяців. Тоді в мене матимуть право на звільнення 70 % особового складу, і я буду просто не спроможний виконувати бойові завдання. Прислати їм на заміну жовторотиків і піджаків — це означає програти в боротьбі. Вихід — лише якісна мобілізація, законні відпустки й ротації, щоб військові бачили свої сім’ї та відновлювалися».
Фото: 92 ОШБр ім. Івана Сірка Юрій Федоренко (ліворуч) у складі батальйону БпAК «Ахіллес»
Звернення депутати прийняли. Правда, вага його — просто висловлена думка.
Замість Генплану
Значно менше дискусій і запитань у київських депутатів викликало внесення змін до чинного Генплану Києва. Хоча тут точно компетенція виключно місцевих депутатів і ніяка ВР їх не замінить. Учора Київрада без жодних обговорень і претензій прийняла проєкт рішення, поданий департаментом архітектури і містобудування, яким фактично поновлюють роботу над Генеральним планом розвитку Києва. Щоправда, називатиметься він тепер «Внесення змін до Генерального плану міста Києва».
Історія питання така. Чинний Генплан Києва прийняли ще у 2002-му й офіційно він мав «термін придатності» до 2020-го. Тобто фактично його розробляли більш ніж 25 років тому, коли в Києві було іншим абсолютно все. Наступний Генплан мали представити 2020 року, і про це громадськість постійно нагадувала мерові Кличку, оскільки головне, чого бракує киянам — це розуміння плану розвитку міста й правил його забудови. У 2019 році Віталій Володимирович декілька разів обіцяв от-от прийняти Генплан і навіть провів його гучну презентацію із запрошенням міжнародних партнерів. Але ніякого реального документа, крім слайдів, на той момент не існувало. А потім цей обіцяний проєкт так і не винесли на громадські слухання, а директора КП «Інститут Генерального плану міста Києва» взагалі звільнили. За цей час змінилося законодавство, і тепер у населених пунктах, де станом на середину липня 2021 року не затверджені плани зонування територій, їх можуть затверджувати через внесення змін в чинні генплани.
Фото: kyivcity.gov.ua Віталій Кличко презентує генплан 16 грудня 2019.
І ось Київ вирішив нарешті зайнятися цим. Бо про це йому навіть із СБУ нагадали, як сказано в проєкті рішення.
Хто буде працювати над змінами до Генплану, куди поділися попередні «плани» і коли будуть готові тепер уже «зміни» — у головного архітектора Києва Свистунова, присутнього на засіданні, депутати не запитали. А журналістів у залу засідань не пускають. Будемо прискіпливо слідкувати за розвитком подій.
Інвентаризація церков
А ще вчора Київрада замахнулася на дуже серйозну ініціативу — повну інвентаризацію земельних ділянок і комунального майна, які перебувають у користуванні церков УПЦ МП. Проєкт такого рішення ще 2023 року створив депутат від «Голосу» Вадим Васильчук, але чомусь воно не рухалося. І лише зараз, коли до авторів такої ініціативи приєдналися колеги Васильчука з ЄС Марина Порошенко і Вадим Сторожук, два оновлені проєкти прийняла міськрада.
Фактично Київ пообіцяв перевірити законність розміщення на комунальних земельних ділянках церков та інших споруд релігійних організацій, які пов’язані з країною-агресоркою. «Зараз це 73 адреси, однак надалі перелік будуть розширювати. І в разі виявлення порушень місто звернеться до правоохоронних органів і суду щодо притягнення правопорушників до передбаченої чинним законодавством відповідальності, відшкодування нанесених за весь час незаконного користування самовільно зайнятими земельними ділянками збитків і звільнення зазначених територій та споруд», — розказав Васильчук.
Ідея є логічним продовженням того, що почала у 2022 році держава щодо майна Києво-Печерської лаври. «Ми не дозволимо повторитися історії з Лаврою, де так зване виселення триває вже другий рік», — заявила на сесії Марина Порошенко. Проте аудит майна — це насправді ще не виселення. І необхідно багато бюрократичних процедур, перш ніж почнуться реальні розірвання договорів оренди або суди.
Фото: landmarks.in.ua Покровський монастир, квітень 2021 р.
Доторканний Ківалов і збережений Будинок творчості
З довгого переліку земельно-майнових питань, які Київрада любить приймати пізно ввечері в режимі скоромовки, цього разу, на щастя, зникли кілька скандальних. Забудову біля Літературного скверу (ділянка по вул. Богдана Хмельницького, 80-А) і поділ ділянки лікарні швидкої допомоги (Братиславська, 3) не вперше знімають через пильну увагу до них. А виділення землі біля Київської філії Одеської юридичної академії (Харківське шосе), яке винесли на сесію повторно, знову не пройшло. Мова всього лише про дорожні заїзди до корпусів і гуртожитків вишу, але «сила бренда» Сергія Ківалова настільки значна, що депутати не погоджують його закладу навіть таку дрібницю.
Зате якимось дивом пощастило цього разу Київському державному будинку художньої та технічної творчості. Цей заклад колись передали в комунальну власність, проте своєї будівлі в нього нема. Розташований він завжди був на бульварі Тараса Шевченка, 27, у центрі Києва.
І от цього року працівники й вихованці закладу дізналися, що їх виселяють. За чутками — на користь Академії адвокатури, приміщення якої розташовані в будівлі за цією ж адресою. Учора депутати в потоці питань, навіть адрес яких іноді не озвучують під час голосування, приділили увагу цьому будинку творчості (і увагу значно більшу, ніж змінам до Генплану). Депутатка від «Батьківщини» Алла Шлапак запропонувала гарантувати орендне використання приміщень на Шевченка, 27 для Будинку творчості. Профільний заступник міського голови Валентин Мондриївський запевнив, що Будинок творчості дуже потрібен громаді і ніхто його не виселить, тому не варто голосувати за оренду. А Шлапак подякувала і закликала колег усе ж закріпити ці добрі наміри міської влади відповідним рішенням офіційно. І депутати зробили це, з чим ми Будинок творчості і вітаємо.
Мільярд на ветеранів. Як закони воєнного часу допомагають місцевій владі неконтрольовано витрачати кошти
Леся Падалка, журналістка
