Як ветерану та його рідним залучити грантове фінансування на створення або розвиток бізнесу? Розповідаємо про можливості професійної адаптації військовослужбовців на прикладі історії ветеранки Юлії Матвієнко, яка після повернення з фронту створила і розвиває власну птахоферму.
Запорізька захисниця Юлія Матвієнко, повернувшись з війни, почала розвивати власну справу – пташину ферму. Своїм прикладом вона прагне заохотити ветеранів російсько-української війни не опускати руки та йти до поставленої мети.
Ветеранка війни із Запоріжжя Юлія Матвієнко
«Я демобілізувалася восени 2019 року – після п’яти років служби. Була вагітною двійнятами, чоловік продовжував служити. Майже весь час воювала без ротації. Двоє старших дітей практично виросли без мене. Повернувшись, було дуже важко морально і психологічно знаходитись вдома – у панельній «коробці». Тож ми переїхали у невеликий приватний будинок, але з городом. Зробила ремонт, народила молодших дітей і подумала: чому б не завести курей, щоб несли яйця, – розповідає Юлія про початок створення власної справи. – Завели десять курочок, потім ще десять, потім ще… Купила інкубатор. Так і закрутилось».
Курчата на «Маминій фермі». Фото: Суспільне Запоріжжя
На сьогодні на фермі Юлії Матвієнко – 1,5-2 тисячі курей. Реалізацію товару здійснює здебільшого за допомогою перекупників. На фермі працює разом з сином і найманим працівником. Ще одна людина трудиться в родинному магазині крафтової продукції, який знаходиться у центрі Запоріжжя біля Критого ринку.
64% військовослужбовців, які в майбутньому стануть ветеранами, хочуть відкрити власну справу
Демобілізованому бійцю наразі не так просто знайти у нашому місті роботу, підтверджує запорізький військовий, кандидат економічних наук Костянтин Денисов, який донедавна шість років працював начальником відділу у Запорізькій області Міністерства у справах ветеранів України.
«Проблеми з працевлаштуванням ветеранів війни – як об’єктивні, так і суб’єктивні. По-перше, частина Запорізької області окупована. Певна кількість підприємств або припинила свою діяльність, або зазнала пошкоджень, або релокована в інші регіони, – каже Денисов. – По-друге, коли хлопці служили в Збройних силах, то у них був певний рівень заробітної плати, який справедливо і правильно встановила держава. А тут, в цивільному секторі, саме з таким рівнем зарплати недостатньо робочих місць».
Екс-начальник відділу у Запорізькій області Міністерства у справах ветеранів України, ветеран війни, кандидат економічних наук Костянтин Денисов
Крім того, перед працевлаштуванням ветеранам необхідно владнати питання соціального захисту, пройти реабілітацію і відновитися.
«Люди були у складних умовах – і бойових, і соціально-побутових. Тому багато чинників впливають на працевлаштування та адаптацію до мирного життя, – каже екс-начальник відділу Мінветеранів. – Я сам демобілізувався з військової служби 22 грудня. І перші декілька місяців взагалі не хотів нічого робити. Хотілося просто відпочити від усього…».
У липні 2023 року компанія Gradus в рамках дослідження на замовлення громадської організації «Принцип» визначила, що головними причинами тривоги за своє майбутнє після війни серед ветеранів є питання працевлаштування, адаптації до мирного життя та ставлення суспільства. 55% опитаних зазначили: бояться, що не зможуть знайти роботу.
63,6% діючих військовослужбовців, які в майбутньому стануть ветеранами, хочуть мати власний бізнес. Це показали результати іншого опитування, яке у лютому 2023 року провів Український ветеранський фонд – платформа розвитку ветеранських можливостей Міністерства у справах ветеранів.
Які є рішення для професійної адаптації для учасників бойових дій?
У відповідь на запити ветеранів в Україні на сьогодні створено чимало можливостей та програм підтримки для навчання, працевлаштування та відкриття свого бізнесу. За словами Костянтина Денисова, система соціальної та професійної адаптації демобілізованих військовослужбовців включає і відповідне навчання.
«Багато хлопців приходять з війни і хочуть отримати цивільну професію. Для цього вони можуть звернутися до департаменту соцзахисту і безоплатно її отримати. У 2023 році за державний кошт в рамках цієї програми послуги з професійної адаптації отримали 100 людей: це і хлопці, і дівчата, і матері захисників. Майже всі працюють за тими професіями, які вони отримали», – зазначив Костянтин Денисов.
Як розповіла начальниця відділу по роботі з пільговими категоріями громадян департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради Світлана Степаненко, програма розрахована на тих, у кого вже є певна освіта, але вони хочуть перекваліфікуватися або здобути більше знань.
«Ми співпрацюємо з Міністерством у справах ветеранів України за постановою Кабінету міністрів щодо професійної адаптації. Це послуги, які дозволяють відновити навички, або здобути нові на базі вже отриманих знань. До нас за цією програмою можна звернутися щодо отримання направлення на перепідготовку, підвищення кваліфікації або здобуття нових знань. Наприклад, якщо є лише диплом бакалавра, можна закінчити магістратуру. Або отримати нову професію на базі вже існуючої. Людина, яка пройшла професійну адаптацію, повинна отримати або диплом, або сертифікат», – зазначає Степаненко.
Щоб отримати таку можливість, ветеранам та членам їхніх родин потрібно звернутися до відділу з прийому громадян департаменту соціального захисту у своєму районі і написати заяву. Після цього людина отримує направлення до центру зайнятості, де вона пройде профорієнтацію і буде спрямована на навчання. Зараз департамент ще очікує на затвердження бюджету від Мінветеранів, але вже приймає заявки від людей.
«Наприклад, у нас був ветеран, який вже мав медичну освіту, але хотів додатково отримати професію лікаря-реабілітолога. Він навчався в нашому медичному університеті і підвищив кваліфікацію. Отримав роботу і вже працює за новим фахом», – розповіла начальниця відділу по роботі з пільговими категоріями громадян.
Запорізькі ветерани можуть отримати гранти на відкриття власної справи
Одним з варіантів вирішення проблеми працевлаштування ветеранів є відкриття власної справи. У цьому можуть допомогти як державні, так і неурядові проєкти. Один з них – бізнес-інкубатор для ветеранів і ветеранок, створений на базі Запорізького національного університету.
«Бізнес-інкубатор на базі ЗНУ створили у 2020 році. Він діє і наразі. Це безстроковий проєкт на базі економічного факультету. Там ветеранам АТО/ООС ще до повномасштабного вторгнення допомагали у здобутті знань. Їх навчали основам підприємницької діяльності і допомагали писати гранти під бізнес, – розповів Костянтин Денисов. – Декілька хлопців отримали такі гранти. Зокрема, на ферму з вирощування мікрозелені (сума гранту – 500 євро, – прим.), на студію аерозйомки (сума гранту – 1000 євро, – прим.) та фірму з ландшафтного дизайну. Кошти на гранти надавала програма німецького уряду та інші міжнародні донори».
Бізнес-інкубатор триває 1,5-2 місяці. Щоб взяти у ньому участь, можна звернутися на економічний факультет Запорізького національного університету.
Ветерани, які хочуть створити власний бізнес, також можуть долучитися до грантових проєктів Українського ветеранського фонду. Як мікрогрантів у 20 тисяч гривень на купівлю товарів та обладнання, так і конкурсних проєктів з фінансуванням від 500 тисяч до трьох мільйонів на розвиток власної справи.
Крім того, працює державна програма «Грант для ветеранів та їх подружжя». Розмір фінансової допомоги може становити від 250 тисяч до 1 мільйона гривень. Отримувач гранту до 250 тисяч повинен створити одне робоче місце, до 500 тисяч – два робочі місця. На грант розміром до 1 мільйона подати заяву може ветеран, який є фізичною особою-підприємцем не менше 3 років. Програма покриває 70% вартості проєкту. Отримувач гранту має створити 4 робочі місця.
Як отримати грант для ветеранів та їх подружжя на створення або розвиток бізнесу
«У 2023 році Запорізький обласний центр зайнятості видав три гранти для ветеранів АТО. Грант до мільйона отримав ветеран Олег Касьян і створив перший у Запоріжжі капсульний хостел. Грант до 250 тисяч гривень отримала учасниця бойових дій та багатодітна матір Юлія Семигайлова [Матвієнко], яка відкрила цех з виробництва комбікорму. Ще один грант отримала [дружина ветерана] Анастасія Сміргалова, вона відкрила у Запоріжжі піцерію», – розповіла директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.
Щоб об’єднати ветеранів, які відкрили власний бізнес, та розказати про їхній досвід іншим, обласний центр зайнятості працює над створенням клубу спілкування.
«Ми розуміємо, що військовослужбовці будуть повертатися додому і будуть шукати собі місце. Тому ми розробили дорожню карту для учасників війни, щоб супроводжувати всіх, хто потребуватиме допомоги. До ветеранів у нас особлива увага і особливе відношення», – розповіла Ірина Дуднік.
Власна справа – кращий спосіб для реабілітації: досвід ветеранки Юлії Матвієнко
На перший отриманий грант в рамках проєкту для ветеранок від Міжнародної організації з міграції Юлія Матвієнко придбала клітки для птахів.
«Після цього в мене з’явилося усвідомлення, що я можу впоратися з цією роботою і займатися бізнесом. Те, що в мене повірили люди, надало крила. Прийшла впевненість, що я можу прогодувати своїх дітей. Адже дуже непросто адаптуватися, коли ти довгий час на війні. Важко повертатися у мирне життя, навіть коли в тебе є діти. Але ти не маєш права здаватися, – розповіла захисниця. – На той час мені не могли допомогти психологи. Потім я дізналася про практику, коли у реабілітаційних центрах психологічно «повертатися» з війни допомагає робота у теплицях. У моєму випадку допомогло фермерство».
Юлія Матвієнко зі своїм чоловіком
У перший день повномасштабного вторгнення Юлія з чоловіком знову пішли на війну. Після звільнення зі служби та повернення додому він встиг пробути на «дембелі» лише три місяці.
«Через місяць на фронті чоловік вмовив мене повернутися до дітей, які на той час жили на заході Україні з добрими людьми і моєю хворою мамою, якої, на жаль, вже немає. Тому зараз я вдома, а чоловік продовжує воювати, не дивлячись на статус багатодітного батька, – розказала Юлія. – Намагаюся встигнути і з родиною, і з фермою. Дуже підтримують мої старші діти, які дивляться за молодшими та допомагають по господарству».
У 2023 році власниця ферми отримала через «Дію» ветеранський грант на 250 тисяч гривень від Державної служби зайнятості. Придбала необхідне для своєї ферми – обладнання для виробництва гранульованого комбікорму. Агрегат, який поєднує в собі зернодробарку, змішувач кормів і гранулятор, значно спрощує роботу.
Юлія Матвієнко служила з 2015 року і демобілізувалася восени 2019-го
«Грант доступний для усіх ветеранів та їх подружжя. Є три види пропозицій – на 250 тисяч, 500 тисяч та мільйон гривень. Треба написати бізнес-план і пройти співбесіду. В програмі є умова, що ти працевлаштуєш робітників (у моєму випадку – одну людину) і будеш сплачувати за них податки», – пояснює підприємниця.
Юлія наголошує, що наразі питання з працевлаштуванням захисників і захисниць стає досить гостро, а такі гранти є важливою ініціативою і можуть допомогти бійцям в адаптації до мирного життя.
«Це дуже актуально. Коли я була на форумі в Києві, намагалася донести до наших депутатів і міністерств. Якщо ветерану немає, чим годувати своїх дітей, йому жоден психолог не допоможе. А пільгами людину не нагодуєш. Як мати чотирьох дітей, я дуже добре це розумію. Найголовніше для ветерана – це робота, – підкреслила Юлія. – Чим довше людина на війні, тим більше вона змінюється. Більшість ветеранів не зможе повернутися на свої попередні роботи. Найкращий вихід з цієї ситуації – це започаткування свого маленького бізнесу. За грантові кошти можна придбати обладнання, працювати у себе вдома і менше бути у стресових ситуаціях. Якщо в тебе подібна власна справа, то зазвичай не треба одразу спілкуватися з цивільними людьми, яких ти ще не дуже добре розумієш, щойно повернувшись з фронту».
Юлія Матвієнко бере участь у дискусії про роль жінок у розвитку ветеранського руху під час 7-го Українського жіночого форуму у листопаді 2023 року в Києві. Поряд – міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович та ветеран війни Олександр Будько
Підприємниця зазначає, що у започаткуванні власної справи часто не все йде за планом, проте наголошує, що треба пробувати власні сили та не боятися нового.
«Звісно, відкриття бізнесу – це ризик для людини, яка вчора повернулася з війни. Ба більше, за умовою гранту треба взяти на себе відповідальність і найняти працівника. Це зараз я вже можу взяти на роботу людину, бо розумію, що справляюся. Але, коли ти тільки починаєш, це непросто, – зазначає Юлія. – Було б добре, якби серед грантових зобов’язань було б лише відкриття ФОП. Адже це добре, коли ветеран не безробітний, а зайнятий, йому йде стаж. Щоб він розумів, ким йому бути у цивільному житті».
Хоча війна ще триває, ветеранка наголошує, що умови для повернення бійців треба створювати вже сьогодні, в тому числі – з працевлаштування та підтримки ветеранського бізнесу:
«Треба готуватися, що військові будуть повертатися з війни, зокрема, з інвалідністю. Потрібно створювати для них зручні умови. Вони не будуть сидіти на цих пенсіях або пільгах, адже вони люди дії. Це стосується і жінок, і чоловіків. Але часто у нашому суспільстві для чоловіків це більш актуально, адже їм важливо розуміння, що вони можуть утримувати свою сім’ю, не дивлячись на поранення. Тому це надважливо».
Юлія своїм прикладом намагається заохотити захисників подаватися на гранти та відкривати свій бізнес.
«Я зацікавлена в тому, щоб хлопці, які повертатимуться, не опускали руки. Саме тому погоджуюся на всі інтерв’ю. Щоб вони подивилися на мене і сказали: «Якщо у «Білки» (позивний Юлії, – прим.), яка робила сарайчики для курей зі старих вікон, вийшло, то чого ж в мене не вийде? Я теж це зможу!», – розповідає. – Головне – не опускати руки і вірити. Так, іноді в цивільному житті важко. Але хіба на війні було легко? Тим паче тут все ж таки буде підтримувати хтось з рідних. Я дуже хочу вірити, що все у них вийде».
Крамницю крафтових продуктів «Солома» родини Юлії Матвієнко можна знайти за адресою вулиця Незалежної України, 47А – біля Критого ринку
Бійцям, які хочуть започаткувати власну справу і податися на грант, вона радить не вагатися, а спробувати свої сили.
«Гранти – це не важко. Я теж спочатку думала, що це дуже складно і мені знадобиться з цим допомога. Але я сама сіла і все це написала. Не треба бути якимось генієм. До того ж вам завжди можуть все підказати [у державному центрі зайнятості]. Знаю, що є фірми, які на замовлення пишуть заявки на гранти, але це вийде і у звичайної людини. Просто треба все прорахувати у бізнес-плані. А якщо не вийде цього разу, варто перевірити розрахунки, продумати все краще і спробувати ще раз. Зараз є багато державних грантів і конкурсів від міжнародних фондів, які проводять постійно. Потрібно вірити в себе і не опускати руки!», – закликає Юлія Матвієнко.
Текст – Юлія Глушко
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
