На рахунку Романа Гломби з позивним «Бандит» 7 збитих літаків та одна крилата ракета. Всі свої цілі він збивав з 18-кілограмового старого переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». Її ефективність оцінюють на рівні 30-45%, і тільки у тому випадку, якщо переносний комплекс тримає в руках досвідчений оператор з сотнями пострілів.
Йдеться в сюжеті «Армія TV».
Роман родом з Івано-Франківської області. Хлопець служив на Запорізькому напрямку. Свій перший російський Су-25 збив у районі села Мала Токмачка.
«Сушки як залітають, їх не чути. Їх вже чути, коли вони йдуть на розвороти. Усі ховалися по бліндажах, але я розумію, що я ППО-шник. Чому мені ховатися, я маю це знищити, це моя ціль. Я просто виконав свою роботу на відмінно» — розповідає нацгвардієць.
Роман Гломба – Герой України в 19 років
Роман розповідає, що робити все треба максимально швидко — з моменту активації блоку «живлення» є лише 30 секунд на постріл. Впродовж цих секунд оператор має захопити ціль і вистрілити.
Третій штурмовик противника Роман збив, коли його привезли на іншу позицію, щоб він міг помитися.
«Добре, що я взяв з собою «трубу». Теж кажуть — авіація залітає! Я бігом на хату. З неї я відпрацював. І теж, кажуть, є підтвердження, що збитий», — ділиться спогадами Роман.
Наступний Су-25 противника «Бандит», збив будучи в капцях. Захисник згадує, що в той день був дощ, погода не для польотів. Тож він вирішив відпочити в бліндажі й попити каву.
«І якраз по рації повідомляють, що авіація з трьох. Я бігом з бліндажа вилітаю у тапочках і одних трусах. Просто біжу до «труби». Взяв її, навів і зразу випустив ракету», — згадує Гломба.
Роман каже, що коли збивав ворожу авіацію взагалі не думав про власну безпеку. Думки про те, що може прилетіти у відповідь, вимикав й довго йому «фартило». Проте одного разу щастя все ж таки підвело.
«Добряче гепнуло. Я одразу встав і почав бігти до пацанів. Метрів 200 біг, а потім дивлюсь у мене бочина повністю розірвана, рука теж. Кров йде фонтаном», — неохоче розповідає Роман.
Через шоковий стан біль відчув вже на операційному столі, коли лікарі виймали осколки. Лише після операції хлопець наважився подзвонити рідним. Зізнається — добре що це зробив, бо без допомоги близьких та рідних було б важко.
Роман з нареченою Марією
Роман зміг виборсатися з моральної ями та відновитися після поранення. Тепер «Запорізький месник» живе цивільним життям. Звикає до життя без «Ігли» на плечі та зізнається — готовий знову взяти до рук свою «трубу».
Як раніше повідомляв «Перший Запорізький», минулого року 19-річному «Запорізькому меснику» президент України Володимир Зеленський особисто вручив орден «Золота Зірка» і звання Героя України. Стрільця-зенітника, солдата строкової служби з Івано-Франківської області, зобразили на поштовій марці, присвяченій бійцям «Гвардії наступу». У центрі Києва відкрили мурал, присвячений «Запорізькому меснику».
На Запорізькому напрямку захисники взяли в полон загарбника та пошкодили ворожу техніку, — ВІДЕО
