Пожежа в будинку Віталія Хвостика після обстрілу РФ, 20 березня 2026 року. ГУ ДСНС в Запорізькій області
Пожежа в будинку Віталія Хвостика після обстрілу РФ, 20 березня 2026 року. ЗОВА
Здавалося, що саме тут, в Ясній Поляні, родина нарешті зможе знайти спокій. Та у ніч на 20 березня у їхній будинок поцілив безпілотник і забрав життя коханої Віталія — 30-річної Вікторії.
Віталій з дружиною. Особистий архів В.Хвостика"В п'ятницю збиралася, її на роботу взяли якраз. Вона ще прийшла така весела, що там зарплату пообіцяли хорошу. Не дожили ми, до п'ятниці….Комусь помішали, значить".
Вікторія, дружина Віталія. Особистий архів В.Хвостика
Полум’я миттєво охопило будинок. Чоловік згадує: спершу виніс сина на вулицю, а вже за мить кинувся рятувати дружину з-під завалів.
"Я встиг дитину викинути на крильце, потім побіг до неї, вона вже була присипана по пояс десь, я її намагався витягнути, але щось тримало, я не міг його зрушити з місця. Намагався щось потушити, те що почало горіти. Вона ще у свідомості була. Потім мене вже не пускали. У свідотцтві я прочитав, в неї було 93% опіків".
Віталій з сином у лікарні. Особистий архів В.Хвостика
Того дня поранень дістав і його 10-річний син Денис, який намагався допомогти Віталію врятувати матір. В обох — опіки другого ступеня.
"В мене — ноги, обличчя, руки. А в сина обличчя і руки. Він також бігав там, я його відганяв, але все одно намагався допомогти. За себе я не переживав. Головне, щоб син був, в нього, щоб не було ніяких шрамів, мені то в кіно не зніматися".
Віталій з дружиною та сином. Особистий архів В.Хвостика
Кохану Віталія поховали 23 березня в селі Новотроїцьке — поруч із могилою її бабусі. Нині, після тривалого лікування, чоловік разом із сином поступово оговтуються від пережитого. Каже: попереду — відновлення втрачених документів і ще один переїзд. Цього разу Віталій хоче знайти для себе та сина безпечніше місце, де можна буде знову почати життя з нуля.
Віталій з сином. Суспільне Запоріжжя"Мене сестра двоюрідна кличе на Західну. Весь час гукала, гукає, каже: "Помістимся". Може сюди потім вернемся, як буде куди, а може десь. Ну, Україна ще ж велика".
