Івана Купала 2026: традиції, магія, історія та як святкували на Хортиці в Запоріжжі

Святкування Івана Купала на Хортиці, 2020 рік. Суспільне Запоріжжя/Юліана Топольник

До великої війни на острові Хортиця святкування Івана Купала супроводжувалося видовищними театралізованими дійствами. Тут відтворювали автентичні обряди: розводили багаття, водили довкола нього хороводи та стрибали через вогонь, аби очиститися й зміцнити кохання. Повномасштабне вторгнення змусило призупинити масові святкування, проте купальські традиції продовжують жити.

Святкування Івана Купала на Хортиці, 2020 рік. Суспільне Запоріжжя/Юліана Топольник

Чому Івана Купала святкують у ніч з 23 на 24 червня

У вересні 2023 року Православна Церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Через це більшість нерухомих релігійних свят змістилися на 13 днів раніше. Якщо за старим стилем Івана Купала відзначали 7 липня, то тепер — у ніч проти 24 червня, що символічно наближає свято до дня літнього сонцестояння.

Звідки походить назва свята та його язичницькі корені

Зза давніх часів свято називали Купайло або Купало. Його назва походить від імені слов'янського бога плодючості, любові, злагоди, добробуту та цілющих трав. В основі купальських ритуалів – глибокий культ природи. Велике вогнище, довкола якого водили хороводи, символізувало земне втілення небесного світила. Це було пряме поклоніння сонцю як головному джерелу життя — божествам Ярилу чи Дажбогу.

Прославляючи сонячну енергію, наші предки дякували за тепло та просили благословення на успішний збір перших плодів. Робота, вкладена навесні, саме починала давати результати: на городах та в садах достигали полуниця, черешня, різна зелень та молода картопля, тому розпочинався перший збір врожаю. Згодом, із приходом християнства, язичницькі традиції переплелися з днем пам'яті Іоанна Хрестителя, і свято отримало свою сучасну подвійну назву.

Традиційні обряди та магічні розваги

Купальські святкування завжди супроводжувалися веселими іграми, танцями та піснями, а головними стихіями цієї ночі залишалися вогонь і вода.

Живе полум'я купальської ватри

Вогонь для святкового багаття обов'язково мав бути "живим". У давнину його добували старійшини роду або найстарші чоловіки селища. Протягом дня вони мали висікти іскру суто природним методом (наприклад, тертям дерева). Тим часом хлопці збирали хмиз та сухе гілля на березі річки, споруджуючи величезне вогнище. Коли старше покоління передавало добуте живе полум'я і ватра спалахувала, це ознаменовувало початок містичного дійства.

Святкування Івана Купала на Хортиці, 2020 рік. Суспільне Запоріжжя/Юліана Топольник

Магічні стрибки через вогнище

Вогню приписували потужну очищувальну силу, тому стрибки через нього стали головною візитівкою купальської ночі. Цьому ритуалу надавали особливого значення:

  • якщо хлопець із дівчиною стрибали разом і при цьому їхні руки не роз'єднувалися — це вважалося знаком, що вони проживуть разом усе життя.
  • стрибаючи через вогонь, жінки та дівчата могли загадувати бажання про майбутню вагітність чи міцне здоров'я.

Купальське дерево та Марена: ритуал знищення

Важливою частиною святкування було створення ритуального дерева або опудала, яке найчастіше називали Мареною — на честь слов'янської богині зими, в'янення та смерті. У фіналі дійства Марену нещадно нівечили: роздягали, ламали та топили у воді, або ж спалювали. Цей обряд символізував перемогу життя над смертю, відганяв мару та закликав родючість.

Святкування Івана Купала. Запорізька міська рада

Магія купальського вінка та ворожіння на долю

Плетіння вінків — один із найромантичніших обрядів свята. Пускаючи вінок за водою, дівчина символічно просила у водної стихії допомоги та демонструвала готовність зустріти своє кохання. За поведінкою прикраси ворожили на майбутнє:

  • куди вінок попливе, звідти й чекати судженого;
  • якщо вінок пливе швидко й далеко — дівчина скоро вийде заміж, а якщо потоне — цього року весілля не буде;
  • якщо в центрі вінка запалена свічка горіла й не гасла, то це віщувало довге та щасливе життя.

Пошук містичного цвіту папороті

За народними повір'ями, саме в купальську ніч стається найбільше диво — розквітає папороть. Магічна квітка з'являється рівно о першій хвилині опівночі та випромінює яскраве вогняне сяйво. Охороняють її потойбічні сили. Щоб здобути цвіт, людина має пройти через серйозні випробування, подолати власний страх і протистояти підступам нечисті. Проте сміливець, якому вдасться зірвати квітку, розумітиме мову птахів, звірів та дерев, також знатиме, де заховані найдавніші скарби, та матиме омріяну щасливу долю.

Чого не можна робити на Івана Купала:

  • купатися у відкритих водоймах вночі;
  • стрибати через полум’я з будь-ким, адже цей обряд призначений тільки для закоханих пар;
  • не можна давати в борг, бо можна віддати й своє щастя;
  • не можна підіймати гроші з землі, таким чином можна взяти на себе всі проблеми, яких хотів позбутися попередній власник.

Джерело

Новини Запоріжжя