Прапор 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади поряд зі святковою ялинкою. Суспільне Запоріжжя
Українські колядки, прикрашена ялинка та святковий стіл на швидку руку — так відзначають Різдво за новоюліанським календарем на передовій бійці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Нині військові боронять Запорізький напрямок. Та попри бойові завдання та численні обстріли українські захисники створили собі на передовій святкову затишну вечерю як нагадування про тепло родинного кола.
Бійці 128 окремої гірської штурмової Закарпатської бригади святкують Різдво. Суспільне Запоріжжя
На невеличкому святковому столі різноманіття страв. Не традиційні 12 різдвяних, але не менш смачні: відбивні з курячого філе та свинини, котлетки, салат олів'є, холодець, оселедець під шубою — усе зроблене з "армійських запасів".
Святкова страва, приготована бійцями. Суспільне Запоріжжя
Бійці святкують Різдво зі стравами, приготовами нашвидкуруч. Суспільне Запоріжжя
Поруч із святковим столом бійці своїми силами прикрашають ялинку, оселю і співають традиційні різдвяні пісні.
Бійці прикрашають різдвяну ялинку. Суспільне Запоріжжя
Пане ґаздо, чи даєте вінчувати, колядувати на цей святий вечір? Рождинство твоє, Христе боже наш, Возсія мирові. Світ разума: В нім бо звізда служащії, Звіздою учахуся бійці 128 ОГШБр співають різдвяну пісню
Для військового Василя Різдво — це не просто свято, а ще й спогади про родинні традиції із рідного Закарпаття:
"Пісня "О божая мати" — це вечірня така пісня, це коли ходять по хатах, колядують. У нас збираються у селі люди, з кожної хати одна-дві людини, голосисті такі. В мене жінка голосиста, вона вчитель бувши, і ми збираємося, десять чоловік, і ми ходимо хором так колядувати. На традиційні такі вечері ми ходили до батьків, до кума примірно йшли, та там батьки були старші, та там ми йшли одну ніч, а на іншу ніч до нас".
Василь (у чорному, посередині) у колі побратимів. Суспільне Запоріжжя
Бійці 128 ОГШБр прикрашають оселю віночками. Суспільне Запоріжжя
Святкування з побратимами нагадало безцінні моменти з рідними й бійцю Роману на псевдо "Доцент":
"Традицій багато, накритий стіл, куча дітворів, дружина, сім'я найголовніша. Але тут теж друзі, якось намагаємося згадати все, так сказати. Різдво – це, по-перше, сімейне свято. Сім'я – це найголовніше. Хочеться і відпочинку, хочеться, щоб поскорше це закінчилося. Хочеться до сім'ї".
Роман на псевдо «Доцент». Суспільне Запоріжжя
Військовий 128 ОГШБр запалює святкові свічки. Суспільне Запоріжжя
Щонайменше три години бійці 128 ОГШБр поралися на кухні, аби накрити святковий стіл та у колі побратимів відсвяткувати Різдво — тепло, затишно і по-домашньому:
"Майже за день все і приготували, тому що тут хлопці такі, що готують усі. Дуже файно. Згуртувалися та й приготували. Будемо їсти, будемо співати, будемо згадувати тих, кого зараз немає. Будемо. Якщо буде час між виконанням бойових завдань, то певно будемо дзвонити рідним. Будемо старатися дозвонитись, тому що зв'язок поганий. Але ввечері ще буде виїзд, так що будемо старатись повернутись та відсвяткувати", — розповів Роман.
Святкові страви, котри приготували власноруч бійці. Суспільне Запоріжжя
Вперше святкує Різдво у колі побратимів Степан — чоловік став до лав армії у травні цього року:
"Все що маємо, своїми силами робимо для себе, хоч якесь свято, щоб відволіктись від буднів війни. Під час приготування столу вже трошки поспівали. Своїми силами трішки м’ясних, трішки куті, все є. Будемо трішки веселитись, трішки відпочити".
Степан, боєць 128 ОГШБр. Суспільне Запоріжжя
По-сімейному, у затишку бійці 128 ОГШБр відсвяткували Різдво на передовій — з піснями, сміхом та обіймами. Та після невеликого відпочинку всі знову стали у стрій і далі боронять Запорізький напрямок.
Шеврон 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Суспільне Запоріжжя
