Громади Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей живуть у режимі постійної надзвичайної ситуації. В цих умовах стійкість – це не гасло, а здатність заздалегідь бачити ризики й діяти на випередження.
Під час Міжрегіональної конференції стійкості «Незламний Південний Схід» 12 грудня представники прифронтових регіонів обмінялися досвідом відновлення та посилення суспільної стійкості.
У межах панельної дискусії «Управління ризиками стійкості територіальних громад» учасники обговорили методи оцінки ризиків і підходи до підвищення стійкості громад.
«Стійкість – це здатність ідентифікувати та реагувати на ризики»: Володимир Лупацій – про реєстр ризиків як інструмент для рішень влади
Дискусію на тему «Управління ризиками стійкості територіальних громад» відкрив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій. Він розповів, що організація працює на загальнонаціональному та регіональному рівнях і зосереджується на реалізації національної концепції стійкості та формуванні системи стійкості в Україні.
Експерт наголосив, що оцінка ризиків є центральним елементом концепції стійкості, і зазначив, що британський підхід визначає стійкість як здатність ідентифікувати й реагувати на ризики. За його словами, для того, щоб не лише реагувати на надзвичайні ситуації, які вже сталися, а й готуватися до можливих загроз, необхідно спершу створити реєстр ризиків.
Під час конференції стійкості «Незламний Південний Схід» Володимир Лупацій представив результати дослідження «Оцінка регіональних ризиків стійкості та згуртованості», проведеного у грудні 2024 року у п’яти прифронтових областях – Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Харківській. Дослідження ґрунтується на оцінках близько 100 регіональних експертів.
«Наш реєстр ризиків складався приблизно з 60 позицій. Ми проводили комплексну оцінку ризиків за п’ятьма вимірами: соціальна згуртованість, людська безпека, інфраструктура, життєзабезпечення та безперервність управління і залученість, а також інформаційна стійкість. Маючи такі комплексні результати й дані, ми отримуємо найголовніше – інструмент для влади, донорів і громадськості, який дозволяє пріоритизувати заходи. Не тому, що ми так вважаємо або так робили завжди, а тому, що з точки зору експертної оцінки саме ці ризики є найбільш пріоритетними», – розповідає Володимир Лупацій.
Володимир Лупацій навів приклад: серед 60 ризиків у середньому по п’яти областях 34 потрапили до червоної зони, а для Херсонщини цей показник був ще вищим.
Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості зазначив, що серед найвищих ризиків, багато з яких вже підтвердилися, є економічна небезпека (зокрема збільшення кількості людей у складних життєвих обставинах і відтік капіталу) соціальна згуртованість і довіра до політичних інститутів, інфраструктурні загрози (зокрема багатоденний блекаут) ризики відключення мобільного зв’язку, а також питання безпеки, що стосуються невідповідності інфраструктури цивільного захисту сучасним викликам.
«Оцінка ризиків використовується для визначення пріоритетів. Вона також має застосовуватися при підготовці програмних документів – стратегій розвитку міст і регіонів, планів реагування, для їх обґрунтування. І найголовніше – це дані, за допомогою яких регіональна влада та прифронтові міста можуть аргументовано комунікувати з центральною владою. Тому що неможливо підходити до прифронтових областей у межах стандартного нормативного поля – вони перебувають у стані постійної надзвичайної ситуації, в антикризовому режимі», – пояснює Лупацій.
За словами експерта, ключовим індикатором стійкості є не лише об’єкти, які рятують чи відновлюють, а й відкритість нормативно-правової бази до постійної трансформації. У межах дослідження організації було створено драфт реєстру ризиків суспільної стійкості регіонів, ідентифіковано області з найбільшою вразливістю до гуманітарної катастрофи, визначено критичний рівень недовіри до влади та можливі заходи для його зниження. Серед ключових загроз управлінської стійкості – втрата професійності в системі управління та відтік кадрів.
Володимир Лупацій також зазначив, що в деяких регіонах виявлено ризики конфліктів на основі ідентичності, системний ризик потреби перегляду цивільного захисту та низьку організаційну спроможність місцевої влади щодо самостійної комплексної оцінки ризиків. Національна платформа готова співпрацювати з місцевою владою, містами та громадськістю. Він додав, що деякі регіони мають аномально високий рівень невійськових загроз для людської безпеки, зокрема Одеська область.
«Якщо на рівні соціальних мереж домінують проросійські наративи, це означає, що регіон перебуває в інформаційній окупації. І тоді питання в тому, як населення сприйматиме героїзм і зусилля», – наголосив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості і додав, що місцева влада має відповідати за інформаційну стійкість, працювати з блогерами та створювати альтернативу російській дезінформації.
«Коли люди залишаються під вогнем до останнього, це призводить до трагедій»: Олександр Кривенко – про евакуацію з прифронтових територій та роль поліції у стійкості громад
Заступник начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Запорізькій області Олександр Кривенко під час панельного обговорення на тему «Управління ризиками стійкості територіальних громад» пояснив, що ризики превенції стійкості умовно можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на попередження кризових ситуацій та забезпечення належної функціональності громад. За його словами, такі ризики поділяються на безпекові, гуманітарні, інфраструктурні, соціальні та інформаційні.
«Зараз вже четвертий рік триває війна і вона впливає на всі ключові елементи життя. Показовим у цьому сенсі є 2025 рік. Якщо в попередні роки ми фіксували більш-менш стабільну лінію бойового зіткнення і на прифронтових територіях проживало близько 15 тисяч людей, які здебільшого не хотіли евакуюватися, облаштовували побут і намагалися жити, то у 2025 році ми спостерігаємо зовсім іншу картину», – розповідає Кривенко.
Фахівець окреслив роль поліції у забезпеченні стійкості громад, наголосивши, що правоохоронці безпосередньо беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Росії. Він повідомив, що в структурі Національної поліції є спеціальні підрозділи, які відповідно до законодавства є комбатантами та беруть участь у бойових діях. Зокрема, батальйон поліції особливого призначення «Стрілецький» наразі перебуває в Донецькій області поблизу міста Покровськ і утримує оборону на одному з найгарячіших напрямків. У Запорізькій області підрозділи поліції особливого призначення також тримають визначені рубежі безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Олександр Кривенко повідомив, що з початку року в Запорізькій області в рамках відсічі збройній агресії знищено понад 500 військовослужбовців противника, з яких близько 150 – безповоротні втрати, а також десятки одиниць бронетехніки, артилерії, автомобільної техніки та безпілотників.
Окрім бойових завдань, поліція здійснює евакуаційні заходи, розмінування територій, забезпечує публічну безпеку і порядок, протидіє злочинності та займається антитерористичною діяльністю. На всіх підконтрольних територіях правоохоронці надають поліцейські послуги та постійно працюють із населенням. Важливою складовою цієї роботи є взаємодія з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськістю. Також поліція залучена до культурно-просвітницької діяльності та патріотичного виховання молоді.
«Найскладніша ситуація – на Гуляйпільському напрямку, де під контролем залишаються Комишуваська сільська територіальна громада та частково Оріхівська міська. По всіх цих населених пунктах рішення щодо евакуації дітей уже виконані – дітей там немає. – зазначає Кривенко. – Але трапляються інциденти, коли батьки нехтують безпекою і повертаються. Останній випадок був у селі Рівнопілля, коли батьки з п’ятьма дітьми об’їхали блокпости і заїхали за речами, стався приліт – дитина отримала поранення в шию. На щастя, дитина жива, але такі випадки, на жаль, трапляються».
З початку збройної агресії поліцейські евакуювали 1 287 осіб, із них – 233 дитини. Лише у 2025 році евакуювали 790 осіб, серед яких – 86 дітей, 401 людина похилого віку та 33 маломобільні особи.
Інтенсивність евакуацій у Запорізькій області у 2025 році суттєво зросла.
Фото: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області
Олександр Кривенко звернув увагу й на негативну статистику, пов’язану з нехтуванням людьми, які проживають біля лінії фронту, своєю безпекою. За його словами, трапляються ситуації, коли через інтенсивні бойові дії ні поліція, ні навіть військові не можуть дістатися до окремих населених пунктів для проведення евакуації. Наразі в області є 28 осіб, які залишилися в таких громадах або вже перебувають на окупованій території, і їхня подальша доля невідома.
«Через агресивні дії Російської Федерації суттєво ускладнилося виконання поліцейських функцій – як евакуаційних, так і документування воєнних злочинів, оглядів місць подій. Ворог прицільно атакує наші автомобілі та екіпажі, які евакуюють цивільне населення або працюють на місцях обстрілів. Лише цього року пошкоджено 28 службових автомобілів і знищено 16 одиниць техніки, зокрема броньованої. Під час евакуації родини з дітьми із села Веселянка Запорізького району стався приліт. Завдяки бронюванню екіпаж і цивільні вижили. Також є приклад із села Біленьке, де поліцейський громади зазнав атаки FPV-дроном. На жаль, наші працівники отримують поранення і гинуть», – розповідає заступник начальника управління превентивної діяльності.
Окремим напрямом він назвав розмінування територій. За його словами, з початку повномасштабної війни вибухотехніки здійснили майже 8 тисяч виїздів, обстежили понад 1 700 квадратних кілометрів території та вилучили понад тонну боєприпасів.
«Жоден ефективний результат неможливий без спільної роботи влади, поліції та громадськості. Маємо низку позитивних кейсів. Завдяки співпраці поліції, громадських організацій, соціальних служб, місцевої влади та міжнародних партнерів цього року створено громадські центри допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства на території Михайло-Лукашівської, Кушугумської, Петромихайлівської, Матвіївської, Долинської та Біленьківської громад. Є й інші приклади. У Біленьківській громаді через постійні обстріли та атаки дронів населення часто залишалося без світла і зв’язку. Спільно з місцевою владою та «Запоріжжяобленерго» було облаштовано захисні споруди, що дозволило стабілізувати електропостачання. У Михайлівській громаді завдяки встановленню інформаційних табло та фото- й відеопасток вдалося суттєво зменшити проблему стихійних сміттєзвалищ», – розповідає Кривенко.
На завершення виступу він подякував організаторам заходу та звернувся до мешканців прифронтових територій із закликом не нехтувати безпекою: «Коли люди залишаються до останнього, це часто призводить до трагедій. Сьогодні ще близько 200 осіб перебувають у місцях, куди надзвичайно складно дістатися або навіть передати інформацію».
«Адаптація людей після повернення з війни потребує системного підходу та довгострокових рішень»: Іван Мінченко – про системну ветеранську підтримку та роль громад
Ветеран і засновник громадської організації «Рубікон волі» Іван Мінченко розповів, що об’єднання працює вже понад два роки і було створено після завершення його військової служби. Рішення заснувати ветеранську організацію та благодійний фонд стало одним із найважливіших кроків. Адже мета об’єднання – допомога побратимам у вирішенні складних життєвих питань після повернення з війни.
Голова організації «Рубікон волі» наголосив, що адаптація людей з бойовим досвідом після повернення з війни – це виклик не лише для окремих громад, а для всієї країни. За його словами, ці процеси потребують системного підходу та довгострокових рішень на рівні держави й місцевого самоврядування.
Іван Мінченко звернув увагу на те, що сьогодні до цивільного життя повертаються люди зі складними станами здоров’я, маломобільні ветерани та люди старшого віку. За його словами, це вже зовсім інша реальність, ніж у попередні роки, і ці виклики залишатимуться актуальними протягом тривалого часу.
«Ключовою метою було створення ветеранського простору – місця не лише для отримання послуг чи консультацій, а хабу, де ветерани можуть просто зустрічатися, спілкуватися, проводити дозвілля, займатися активностями. Коли ми це створили, зрозуміли, що це лише невелика частина того, що потрібно робити», – зазначає ветеран.
Другим за значенням, але першим за кількістю людей, яким надається допомога, Мінченко назвав проєкт мобільних груп: «Наші спеціалісти та волонтери виїжджають безпосередньо в заклади охорони здоров’я, де лікуються й відновлюються ветерани та ветеранки. За минулий місяць ми охопили найбільшу кількість людей саме завдяки цій роботі – не вони приходили до нас, а ми приходили туди, де вони перебувають і де це дійсно потрібно».
Результати за 11 місяців роботи проєкту мобільних груп (станом на грудень).
Фото: Громадська організація «Рубікон волі».
Ще одним важливим напрямком роботи організації «Рубікон волі» стало створення умов для мобільності для ветеранів. Через наслідки тяжких поранень або набуті інвалідності деякі учасники бойових дій не можуть самостійно вийти з дому: у багатоповерхівках відсутні пандуси чи підйомники, а в приватному секторі складно пересуватися на довгі відстані без власного транспорту. Щоб вирішити ці проблеми, організація встановлює необхідне обладнання в будинках, передає ветеранам електроскутери з багажниками, а також надає інші засоби, які забезпечують безбар’єрність.
Громадська організація «Рубікон волі» створює умови для мобільності ветеранів.
Мінченко зазначив, що діяльність організації охоплює не лише ветеранів, а й членів їхніх родин. При цьому найбільш складною є робота з родинами безвісти зниклих.
«Якщо щодо загиблих уже є певне розуміння і прийняття, то у родин безвісти зниклих завжди залишається надія, і це окрема, дуже болісна тема. З такими людьми ми працюємо максимально, намагаємося доносити інформацію, підтримувати, пояснювати, попри всі маніпуляції та дії з боку агресора й шахраїв, які часто користуються вразливістю цих родин», – пояснює керівник «Рубікону волі».
Говорячи про ширшу ветеранську політику, Мінченко зазначив, що напрямів роботи є дуже багато. Зокрема, 19 грудня в Запоріжжі стартує річний проєкт іпотерапії, участь у якому є безкоштовною для ветеранів і членів їхніх родин. Організація також реалізує проєкти з фото- та відеотерапії, у межах яких професійні фотографи та відеооператори навчають учасників, а згодом організовують виставки. У планах також – розвиток напряму живопису для ветеранів та їхніх родин.
«Аналіз ризиків допоможе уникнути хаосу у прийнятті рішень»: Максим Лепський – про експертне дослідження як основу управлінських рішень
Доктор філософських наук, професор Запорізького національного університету Максим Лепський представив розроблену спільно з доктором політичних наук, професором Дмитром Арабаджиєвим програму експертного дослідження «Мапування ризиків суспільної стійкості територіальних громад Запорізької області», яке розпочинається за підтримки ГО «Екосенс» та Міжнародного фонду «Відродження», буде представлене в 2026 році та масштабоване на інші області.
Професор зазначив, що головна мета дослідження, спрямованого на виявлення ризиків у територіальних громадах, уникнути хаосу у прийнятті рішень і перейти до продуманих адаптивних моделей стійкості громади, заснованих на системному вимірюванні ризиків.
Дослідження «Мапування ризиків суспільної стійкості територіальних громад Запорізької області» має порівняльний характер і включає 300 експертів. Першу квоту складають 150 фахівців, що працюють у сфері безпеки та реагування – ДСНС, Національна поліція та експерти з інформаційної безпеки. Другу квоту складають 150 представників приймаючих і релокованих громад.
Анкета для дослідження містить близько 90 запитань і складається з кількох блоків. Перший присвячений соціальній згуртованості. Наступний блок стосується безпеки і включає формування показників, за якими можна відстежувати, що відбувається в громадах. Інфраструктурний блок охоплює питання безпеки, логістики та загальної інфраструктури, які сьогодні мають надзвичайну важливість.
«Ми вже публікувалися в американському психологічному журналі, і частина про логістику викликала найбільший інтерес у тих, хто працює в конфліктних зонах», – розповідає Лепський.
Особлива увага приділяється фактору наближення фронту, який, за оцінками експертів, може найбільше впливати на різні характеристики життя громади.
«Під час попередньої дискусії заступник Херсонського міського голови Віталій Бєлобров наголошував, що вже зараз Запоріжжю потрібно думати, наприклад, про натягування сіток для захисту від дронів, особливо для територій, які наближаються до лінії бойових дій, – зазначає професор. – Всі, хто займається професійно управлінням, знають: усі завдання можна узагальнити до трьох типів – виживання, управління та розвиток. Тому ми окремо виділили питання управління і завжди нагадуємо: якщо ви перебуваєте в складних ситуаціях, потрібно займатися управлінням і розвитком».
Ще один блок майбутнього дослідження присвячено інформаційній безпеці. Наприклад, у Запоріжжі зменшилася кількість традиційних медіа, а значну частину новин люди отримують з месенджерів, які на сьогодні стали ключовими каналами комунікації. Тому важливо навчитися працювати з ними.
Максим Лепський зазначив, що питання психологічної стійкості, які також входять до анкети, оцінюють не лише стресостійкість, а й здатність людей відновлюватися після численних вигорань та продовжувати рухатися далі.
Демографічний блок є одним із найскладніших, адже сучасна статистика практично недоступна: «Як соціолог можу сказати: раніше я міг отримати вибірку демографічних показників за 270 грн, але зараз це майже неможливо. Перепис був у 2001 році, а з того часу відбулося багато змін: міграція, евакуація, повернення, зворотні хвилі. Тому надзвичайно важлива думка експертів про те, що відбувається. Оце те, що ми хочемо зробити і ми це зробимо».
«Завдяки об’єктивній оцінці ризиків вдасться уникнути негативних сценаріїв»: Дементій Бєлий – про необхідність переходу від реагування до рішень на рівні громад
Регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості по Херсонській області Дементій Бєлий розповів про ситуацію в своїй рідній області. З 49 громад регіону на сьогодні від російської окупації звільнено 17, що становить менше 30% території. При цьому в кожній громаді ситуація різна, тому важливо знати, що відбувається.
Бєлий послався на оцінку ризиків, проведену Національною платформою у грудні минулого року. З 63 показників 41 визнали критично важливим з високою ймовірністю виникнення проблем. Експерти прогнозували, що більшість негативних ситуацій станеться протягом 6-12 місяців, і деякі з цих прогнозів почали здійснюватися, хоча не всі завдяки великій роботі влади. Він підкреслив, що після реагування на ситуацію потрібно впроваджувати рішення на рівні громад області.
«Що потрібно робити далі? По-перше, треба йти безпосередньо в громади. По-друге, брати фокус на різні соціальні групи. І третє – потрібно застосовувати більше інструментів на рівні громад. Потрібно перевіряти експертні думки з допомогою статистики об’єктивної інформації. Другий момент – проводити заміри громадської думки. Так, зараз це складно, з вибірками є великі проблеми, але щось у цьому напрямку робити потрібно. І ще – моніторинг соціальних мереж, де сьогодні сконцентровано всі страхи, паніка, інформаційні впливи»
Регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості Дементій Бєлий відзначив унікальну соціологічну зміну, яка сталася у Херсоні після звільнення територій. Він пояснив, що соціологічні дослідження, які проводилися багато років, завжди показували низьку довіру до комунальних служб, проте після 2022 року ситуація змінилася: тепер 70% херсонців довіряють комунальникам. За рівнем довіри вони поступаються лише ДСНС і військовим. Це демонструє, що громади можуть самі вирішувати проблеми завдяки передачі влади на місцевий рівень.
Наостанок Дементій Бєлий підкреслив, що найважливіше – навчити чиновників правильно розуміти та використовувати отриману інформацію у роботі: «Одна справа сказати нашим чиновникам, яка проблема, якщо цей ризик відбудеться і є величезна імовірність. А інше – сказати: «А треба щось робити, давай роби». А люди не вміють це робити, бо кадровий голод, бо нестача чиновників, бо просто не вистачає сил на рівні центрального апарату. Тому це теж виклик, на який треба нам звернути увагу».
***
У міжрегіональній конференції стійкості «Незламний Південний Схід», що відбулася у Запоріжжі 12 грудня, взяли участь понад 40 спікерів і більше 120 учасників. Конференція відбулася у змішаному форматі. Обговорення проходило у форматі тематичних панельних дискусій, присвячених управлінню ризиками, ранньому відновленню, сталому розвитку та економічній стійкості прифронтових громад.
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід»», що є частиною проєкту «Імпульс» і реалізується ГО «Екосенс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото – ГО «Екосенс»
Досвід стійкості прифронтових регіонів: як Запоріжжя, Херсон і Миколаїв зміцнюють громади під час війни
