колаж РІА Південь
Після консультацій у Маямі віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив про «важливий прорив» у переговорах між Вашингтоном і Москвою щодо України. В інтерв’ю виданню UnHerd він зазначив, що ключовим досягненням стало відкрите обговорення тем, які раніше залишалися поза кадром і фактично не виносилися на публічний рівень.
За словами Венса, на початкових етапах будь-яких переговорів сторони зазвичай приховують свої реальні цілі та «червоні лінії», що робить діалог формальним і малоефективним.
Читайте також: «Уся нерухомість буде вилучена»: Андрющенко попередив мелітопольців про скасування спрощеної процедури отримання російських паспортів
Наразі ж, як стверджує американський віцепрезидент, українська та російська сторони досить чітко окреслили, які питання є принциповими й не підлягають компромісу, а які — залишаються предметом активних дискусій.
Донецьк — ключовий вузол протиріч
Однією з центральних тем переговорів, за словами Венса, залишається Донецьк. Росія прагне зберегти контроль над регіоном, тоді як для України це питання національної безпеки та територіальної цілісності. Навіть попри окремі приватні оцінки українських переговорників щодо можливих територіальних втрат у майбутньому, поступка щодо Донецька, як підкреслив віцепрезидент США, залишається «жахливою» і суттєво гальмує процес домовленостей.
Про що ще говорять на переговорах
Окрім територіального питання, сторони обговорюють й інші чутливі теми, що безпосередньо зачіпають життя мільйонів людей:
-
контроль над Запорізькою атомною електростанцією;
-
становище етнічних росіян в Україні та українців у Росії;
-
права жителів окупованих територій, які були змушені залишити свої домівки або прагнуть повернутися.
Саме останній пункт викликає особливу зацікавленість і тривогу у жителів Мелітополя та інших окупованих міст Запорізької області.
Що насправді хвилює мелітопольців
Поки деталі переговорів залишаються невідомими, для жителів окупованих територій на перший план виходять цілком конкретні й болючі питання. Насамперед — доля політичних в’язнів, які перебувають у російських тюрмах та СІЗО за обвинуваченнями у «шпигунстві», «екстремізмі» та «співпраці з Україною».
Читайте також: Пенсіонер помер в окупованому Мелітополі, а родичі отримують виплати — коментар ПФУ
Не менш гостро стоїть питання прав власності. За час окупації у Запорізькій області було знищено тисячі будинків, а значна частина майна в Мелітополі оголошена «безхазяйною» або «націоналізованою». Водночас у російському законодавстві формально діє закон про захист прав власності іноземних громадян. Однак на практиці він не поширюється на громадян України, які проживають на окупованих територіях.
Більше того, Державна дума РФ ухвалила окремі норми, що дозволяють визнавати нерухомість виїхавших мелітопольців «безхазяйною» з подальшою націоналізацією. Щоб переоформити право власності за російським законодавством, людині фактично пропонують повернутися й отримати паспорт держави-агресора.
Повернення на окуповані території, своєю чергою, неможливе без проходження так званої «фільтрації», зокрема в аеропорту Шереметьєво. Цю процедуру вдається пройти далеко не всім: багато хто стикається з відмовами, тривалими перевірками або заборонами на в’їзд. Таким чином люди опиняються в замкненому колі — без паспорта вони втрачають майно й соціальні права, а отримати цей паспорт можуть лише одиниці.
Обережна надія
На цьому тлі заяви про те, що права жителів окупованих територій обговорюються на переговорах на високому рівні, дають мелітопольцям обережну надію. Йдеться не про політичні гасла, а про базові речі: свободу, безпеку, право на дім і повернення, захист від свавілля та репресій.
Навіть за наявності серйозних розбіжностей між сторонами сам факт винесення цих питань «на поверхню», як висловився Джей Ді Венс, може стати першим кроком до пошуку рішень. Для жителів Мелітополя це означає надію на те, що їхня доля, доля їхніх близьких і їхніх домівок перестане бути розмінною монетою й нарешті стане частиною реального переговорного процесу.
