Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Зруйновані будинки, понівечені дороги, а під ногами трапляються залишки російських снарядів – такі реалії місцеві бачать щодня. А колись в селищі життя вирувало, згадує з щемом у серці Володимир:
"Було добре раніше. 45 підприємств робило, люди працювали, зарплату отримували. Жили – горя не знали, і такого лиха наробили людям…"
Володимир. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Комишуваха стала прифронтовою від початку повномасштабного вторгнення, та цього року обстріли посилилися, розповідає місцева жителька Тетяна Банох:
"Життям це не назвеш. Вони стріляють, як по розкладу: о 4 ранку, об 11 дня, 16-17 година та о 22:30 – це нестерпно".
Тетяна Банох. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
І руйнування стали масштабнішими, додає Володимир:
"За останні три місяці дуже сильно змінилося селище. Його дуже сильно бомбили. То КАБи, то РСЗВ, то дрони, то "Молнії" – летить усе, що хоче. У нас на вулиці п'ять дворів залишилося, де люди живуть".
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Та які б снаряди росіяни не застосовували, місцевих уже здивуєш: до всього звикли, каже Тетяна Банох:
"Дрони коли летять, ми на них уже не звертаємо уваги. Біжиш-біжиш, під деревце десь заховався, пролетіло, і вже побіг далі. Або вийду на крилечко, чую: бабах і там, бабах і там…"
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Життя в селищі триває від вибуху до вибуху. У цей час одні йдуть на місцевий ринок, який продовжує працювати, інші – в магазин чи за гуманітарною допомогою:
"Я ходив гуманітарку отримав. Я ще не роздивлявся, що видають. Водичка, овочі, консерви бачу, сухофрукти якісь, крупа, олія, цукор – все, що життєво необхідне. Такий собі базовий набір", – каже Володимир.
Гуманітарна допомога, яку надають місцевим, Комишуваха, 3 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Ринок у Комишувасі, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Ринок у Комишувасі, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
У селищі люди пересуваються швидко, аби не стати ціллю росіян. А живуть – хто де:
"Я в погребі живу. Собі наладнав койкомісце. Там я хоч почуваю себе спокійніше", – зізнається Володимир.
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Періодично в Комишуваху приїжджає місцевий житель Володимир Білокопитов. Каже, що нині забирає вцілілі речі з будинку зятя, а його рідну оселю росіяни розбомбили.
Володимир Білокопитов. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Володимир з дружиною до останнього не виїжджали, та коли російські снаряди вбили його тестя та залишили без даху над головою, без вагань виїхали:
"У мене хати нема, у мене розбита хата. Я живу в Запоріжжі. Приїжджаю, щоб забрати ціле. Я тут живу вже 66 років. Як ви думаєте, як воно, коли все життя дбав, а тут раз – і нема нічого? Розбите все…А ще кілька місяців тому працювали дві заправки, усі магазини, а зараз …"
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Через постійні обстріли чимало людей евакуювалося, кажуть Володимир і Тетяна, однак вони планують і надалі жити в рідному селищі:
"Що я поїду чуже стерегти, а своє кину? А куди я буду діватися? Це ж треба десь жити, платити чимось, а в мене три тисячі пенсія, – і за щось же ще треба жити. Що робити?" – ділиться своїми думками Володимир.
Володимир повертаєть додому з гуманітарною допомогою. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
Наслідки обстрілів, Комишуваха, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук"Ми все життя тут прожили. У нас таке хороше місце, у нас річка поруч, у нас вулиця тихенька, у нас сусіди хороші! Розумієте? Ми все життя тут. Я працювала в лікарні, мене знає все село, і я ж так само… Діти виросли тут… Як це все кинути?" – крізь сльози каже Тетяна Банох.
Собака у прифронтовій Комишувасі, 1 квітня 2026. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук
