Іван Бабушкін, фото Суспільне Запоріжжя
Ветеран війни Іван Бабушкін, який нині живе та працює в Запоріжжі, в ефірі Армія FM поділився особистою історією служби, полону та повернення до цивільного життя. Найбільшу частину розмови він присвятив пережитому в російській неволі, назвавши ті місяці найважчим випробуванням у своєму житті.
До лав Збройних сил України Іван долучився ще у 2019 році, почавши зі строкової служби. Після цього він свідомо підписав контракт і служив до 2024 року. Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі, де разом із морськими піхотинцями та бійцями «Азову» брав участь в обороні міста. Саме там він потрапив у полон, не діставшись до «Азовсталі».
Читайте також: Били ногами по травмованій спині: на Хрещатику пограбували ветерана-інвалида з Запоріжжя
У неволі ветеран провів рік і дев’ять місяців. За його словами, умови утримання змінювалися залежно від місця — від сирих гаражів до колоній в Оленівці, Горлівці та Таганрозі. Перші тижні були особливо жорстокими: десятки полонених тримали в холоді, без нормальної їжі та елементарних умов для виживання.
«На початку нас тримали в сирих гаражах близько двох тижнів. Було приблизно 40 людей, і нам давали дві булочки хліба та воду. Потім були Оленівка, Горлівка, Таганрог. Там уже було триразове харчування, але це було не про людяність, а про створення видимості “порядку”. Все залежало від місця і від того, наскільки вони були злі в той період. Взимку вони були особливо злі. В Оленівці був охоронець, який дозволяв собі відверто садистські речі — прив’язував канат до геніталій наших хлопців і тягав їх коридорами. Я цього не бачив, але чув крики. Це було найстрашніше», — розповів Іван Бабушкін.
Він зізнається, що мав бути обміняний раніше, однак процес зірвався після трагедії зі збитим літаком. Усвідомлення того, що обмін усе ж відбувся, ветеран описує як складне й болісне щастя, яке неможливо відокремити від пережитого жаху. «Я б не хотів пережити це ще раз», — підкреслює він.
Після повернення з полону Іван поступово адаптувався до мирного життя й відкрив у Запоріжжі невелику кав’ярню, не акцентуючи на цьому як на головному досягненні. Для нього важливіше інше — говорити вголос про досвід полону, підтримувати побратимів і продовжувати допомагати війську, аби якомога менше українців дізналися на власному досвіді, що таке російська неволя.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
