Фото: російський диктатор Володимир Путін (Getty Images)
Російське керівництво продовжує висувати територіальні претензії до України, обґрунтовуючи їх власним трактуванням спільної історії. Водночас амбіції Москви можуть виходити далеко за межі Донбасу та охоплювати значну частину південних і східних регіонів України.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), на який посилається РБК-Україна.
Що Путін називає «історичною Росією»
Аналітики ISW звернули увагу на заяви російського диктатора Володимира Путіна, який продовжує використовувати історичні аргументи для виправдання територіальних вимог до України.
22 жовтня він заявив, що окуповані українські території нібито є частиною «історичної Росії». Того ж дня Путін відкинув пропозицію президента України Володимира Зеленського припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту.
На думку аналітиків, за формулюванням про «історичну Росію» може стояти концепція так званої «Новоросії». Російська влада використовує це поняття для обґрунтування претензій на українські землі півдня та сходу країни.
До територій, які Москва пов'язує з цією концепцією, належать Крим, Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області. Водночас у ширших російських трактуваннях до цього переліку включають також Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську й Одеську області.
Таким чином, риторика Кремля свідчить про те, що його територіальні претензії можуть не обмежуватися Донбасом.
Які території Москва вимагає передати Росії
Наразі Росія наполягає на отриманні українських територій, які залишаються під контролем Києва. Зокрема, вимоги стосуються частин трьох областей:
- Донецька область — близько 20,5% території, яка, за наведеними даними, залишається під контролем України.
- Запорізька область — приблизно 24,5%, включно із Запоріжжям. До повномасштабного вторгнення в місті проживало понад 700 тисяч людей.
- Херсонська область — близько 30% території, зокрема Херсон. До початку великої війни населення міста становило приблизно 300 тисяч осіб.
За оцінкою ISW, заяви Путіна про «історичні землі» дають підстави припускати, що територіальні цілі Москви можуть бути значно ширшими за її офіційні вимоги щодо окремих областей.
Чому Кремль не погоджується на компроміс
Аналітики ISW вважають, що російське керівництво продовжує наполягати на досягненні заявлених військових цілей, які передбачають суттєві поступки з боку України.
У звіті зазначається, що Москва може розглядати переговори не стільки як спосіб досягнення взаємоприйнятної мирної угоди, скільки як інструмент примусу Києва до виконання російських вимог.
Відмова Путіна підтримати пропозицію про припинення вогню на поточній лінії фронту також свідчить про небажання Кремля просто зафіксувати наявну ситуацію.
На думку дослідників, використання риторики про «історичну Росію» вказує на ризик того, що територіальні амбіції Москви можуть виходити далеко за межі районів Донбасу, які вона намагається захопити.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
