фото з відкритих джерел
До Дня Незалежності в Києві стартував гастрономічний проект «Те, що у мене не забрати», який об'єднує дев'ять столичних ресторанів і допомагає зберегти кулінарну пам'ять про тимчасово окуповані регіони України.
Ініціатива не тільки повертає смак рідного дому тим, хто був змушений покинути свої міста, а й підтримує переселенців: частину прибутку направлять до благодійного фонду «Армія Волонтерів».
Мелітопольський пиріжок і черешневий символ міста
Особливу увагу організатори приділили Мелітополю. У ресторанах мережі «Барсук» пропонують караїмські пиріжки — страву з багатою історією, яка стала гастрономічним символом міста черешні. Соковиті, із золотистою скоринкою, вони нагадують про культурне різноманіття Мелітополя і про людей, які тимчасово позбавлені можливості повернутися додому.
Авдіївська каша і солодкий Луганськ
У меню столичних ресторанів з'явилися й інші знакові страви. У «Канапе» готують «гонорову» кашу з Авдіївки, включену до переліку нематеріальної культурної спадщини України. У Канапка-барі згадують про Луганськ і подають легендарний Шахтарський торт, який довгі роки був солодким символом регіону.
Смак Маріуполя, Бердянська і Криму
У «Любчику» можна скуштувати чиберек чир-чер — страву надазовських греків, рецепт якої маріупольці передавали понад 250 років. У ресторані «Охота на овец» подають креветки по-бердянськи, а в «Последней Баррикаде» пригощають кримськотатарськими бурмою і язмою як нагадуванням про культуру і пам'ять Криму.
«Їжа — це пам'ять, яку не можна відібрати»
Організатори підкреслюють: головна мета проєкту — показати, що смак здатний зберегти те, що війна намагається відібрати.
«Рецепти з рідного краю — це нерозривний зв'язок з домом, навіть якщо сьогодні туди неможливо повернутися. Ці страви — голос рідної землі, який звучить у кожному шматочку», — зазначають у команді проекту.
Таким чином, у Києві через смак відтворюють атмосферу Мелітополя, Авдіївки, Луганська, Маріуполя, Бердянська та Криму. А кожен, хто спробує ці страви, зможе доторкнутися до пам'яті та підтримати переселенців, для яких вони стали символом дому.
Нагадаємо, «медики поруч»: як у запорізькому шелтері переселенці з Мелітополя отримують допомогу, не виїжджаючи з дому.
