колаж РІА Південь
Питання участі мешканців тимчасово окупованих територій, зокрема Мелітополя, у можливому референдумі щодо статусу територій залишається одним із найчутливіших в українському порядку денному. Особливі суперечки викликає ідея дистанційного або онлайн-голосування — як способу залучити громадян, які перебувають під окупацією або за кордоном.
Під час ефіру i-ua.tv свою позицію з цього приводу озвучив віцепрезидент Української спілки промисловців і підприємців (УСПП) Іван Пєтухов. За його словами, з юридичної та технічної точки зору такий формат сьогодні виглядає вкрай проблематичним.
Конституційні обмеження та «неконтрольоване середовище»
Експерт наголошує: Конституція України прямо забороняє або суттєво обмежує проведення голосувань у неконтрольованому середовищі, особливо в умовах війни.
«А інтернет — це контрольоване середовище? Користувачу можуть заборонити доступ до сайту, але він легко обходить обмеження через VPN. Можна орендувати сервер, взяти пул IP-адрес і зробити так, щоб точка входу виглядала як українська», — пояснює Пєтухов.
Читайте також: Мільйони за батискаф: скільки торговці заплатили за «реконструкцію» Кіровського ринку, на якому піариться влада Мелітополя
У результаті людина, яка фізично перебуває на території Росії або на окупованих землях, формально «з’являється» в Україні. Виникає ключове питання: хто і як перевірятиме, де насправді перебуває виборець і в яких умовах він голосує.
Війна і заборона на зміну Конституції
Окремо експерт нагадує, що Конституцію України не можна змінювати в умовах воєнного стану. Це стосується і можливих новацій у виборчому законодавстві.
За його словами, будь-які спроби легалізувати інтернет-голосування без чіткої правової бази можуть призвести до оскарження результатів і серйозної політичної кризи.
Кримінальна відповідальність і ризики шахрайства
Іван Пєтухов також звертає увагу на проблему кібербезпеки. На його думку, українське кримінальне законодавство наразі не готове до масштабного інтернет-голосування.
«Ми бачимо тисячі випадків банківського шахрайства, коли в людей викрадають рахунки. І що — поліція ефективно реагує? Інтернет-голосування — це взагалі цілина», — каже він.
Експерт згадує 2022 рік, коли в перші місяці повномасштабного вторгнення робота правоохоронних органів була фактично паралізована. За таких умов говорити про тотальний контроль цифрового голосування, за його словами, наївно.
Де насправді перебувають виборці?
Окремий виклик — верифікація місцезнаходження громадян. Навіть якщо людина пройшла ідентифікацію через «Дію», це не дає відповіді на запитання, де вона фізично перебуває в момент голосування.
За даними, які наводить Пєтухов, у консульствах за кордоном станом на 2023 рік зареєстровано лише близько 493 тисяч українців, тоді як країну залишили, за різними оцінками, до 8 мільйонів осіб.
«Хто перевірятиме, де перебуває кожен виборець? Спецслужби? Це фізично неможливо», — наголошує експерт.
Особлива небезпека для жителів окупації
Найбільш тривожний сценарій, на думку Пєтухова, стосується мешканців тимчасово окупованих територій — зокрема Мелітополя.
«А якщо в людей в окупації відібрали смартфони? Ці пристрої можуть перетворитися на мільйони “голосів” нібито українських громадян. Це найболючіше й найнебезпечніше», — попереджає він.
У такому разі, вважає експерт, результати голосування можуть бути радикально спотворені, а саме волевиявлення — використане в інтересах проросійських сил.
Чи зможуть мелітопольці голосувати?
Станом на сьогодні, підсумовує Іван Пєтухов, говорити про повноцінну та безпечну участь мешканців Мелітополя у референдумі — особливо в онлайн-форматі — передчасно. Без чіткої державної стратегії, надійних механізмів верифікації та контролю, а головне — без деокупації територій, будь-які подібні ініціативи несуть серйозні ризики для держави.
Наразі ж питання залишається відкритим і потребує не технічних експериментів, а системних політико-правових рішень.
