Мешканці окупованого Мелітополя вивозять тяжкохворих та літніх батьків через Білорусь. колаж РІА «Південь»
Життя у тимчасово окупованому Мелітополі та інших населених пунктах захопленої частини Запорізької та Херсонської областей з кожним днем стає дедалі складнішим.
Регулярні відключення електроенергії, перебої з газом та водою змушують людей із жахом чекати наближення зими. На їхню думку, окупаційна влада не здатна забезпечити базові комунальні послуги, а підготовка до опалювального сезону в регіоні провалена. Розуміючи, що в квартирах і приватних будинках, які замерзають без світла та тепла, літні люди просто не виживуть, мелітопольці дедалі частіше наважуються на важкий крок — евакуацію своїх літніх батьків на підконтрольну Україні територію.
Єдиний реальний шлях порятунку сьогодні пролягає через тривалий і виснажливий маршрут із проїздом через територію РФ та Білорусі й пішим переходом гуманітарного коридору КПП «Мокрани — Доманово». Для маломобільних громадян та людей похилого віку з важкими діагнозами така дорога — надзвичайно важке випробування, однак залишатися в окупованому місті рівнозначно повільній смерті.
Читайте також: як жителі Мелітополя та інших захоплених міст долають допити, погрози та піший перехід заради повернення в Україну
Евакуація через страх і сльози: як вивозять тяжкохворих літніх людей
Мелітополь став ключовим логістичним вузлом, звідки формуються мікроавтобуси з пенсіонерами з усіх куточків регіону — від Василівки Запорізької області до Залізного Порту Херсонської області. Родичі діляться пережитим страхом і закликають інших не боятися рятувати батьків, навіть коли здається, що вік чи хвороби не дозволять перенести важку дорогу:
«Моїй мамі 83 роки. Вона перебувала у Василівці Запорізької області. У неї деменція, а після всього пережитого стався нервовий зрив. Ми до жаху боялися, як вона перенесе дорогу. Але вона витримала. Дорога тривала три дні. Мама практично всю дорогу кричала, просила зупинити маршрутку і просилася додому. Для людини з деменцією такий шлях — колосальне випробування… Минуло лише два дні, як мама опинилася поруч із родиною, а їй уже стає легше! Вона рада, що вона вдома. Я розумію, наскільки правильним було рішення не залишати її там. Будь ласка, якщо у вас є можливість вивезти своїх близьких із небезпеки — шукайте допомогу, запитуйте, не залишайтеся наодинці зі своїм страхом», — розповідає донька евакуйованої пенсіонерки.
Читайте також: лише через Україну і чоловіки, і жінки: жителям Мелітополя перекриють шлях до ЄС
Дорога через фільтрації та 1,5 кілометра пішки
Для літніх людей із хворими ногами чи інвалідністю сам процес виїзду пов’язаний із ретельними перевірками на фільтраційних пунктах окупантів, де детально перевіряють телефони, документи та допитують про мету поїздки. Найскладнішим етапом стає піший перехід кордону між Білоруссю та Україною завдовжки 1,5 кілометра.
«У моєї мами (69 років) хворі ноги та велика вага, але вона подолала ці 1,5 км пішки! У Доманово маму зустріли наші хлопці. Волонтери виявили неймовірну турботу: нагодували гарячим, дали SIM-карту, оформили першу матеріальну допомогу та посадили на автобус. У дорозі було дві ночівлі, де люди мали можливість спокійно помитися та відпочити. Їхали самі пенсіонери, і з ними зовсім нелегко!», — діляться подробицями виїзду близькі іншої врятованої жінки з регіону.
Гуманітарна криза, відсутність кваліфікованої медичної допомоги, завищені ціни на ліки та катастрофічний стан інфраструктури не залишають мелітопольцям вибору. Місцеві жителі зазначають: як би не опиралися та не плакали літні люди, вивезення з окупації сьогодні залишається єдиним шансом зберегти їм життя та здоров’я.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
