Фото: Вторая мировая война (Getty Images)
Сьогодні, у понеділок 22 червня 2026 року, Україна у стані повномасштабної визвольної війни проти російської агресії вшановує День скорботи і пам'яті жертв війни. Ця дата, що в радянські часи була початком ідеологічного міфу про «Велику Вітчизняну», наразі остаточно переосмислена українським суспільством, істориками та військовими. Замість кремлівських наративів про «велич і побєдобесіє» на перший план виходить глибока трагедія народу, який став першою і головною жертвою двох кривавих диктатур ХХ століття.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційні заяви Генерального штабу ЗСУ та матеріали Українського інституту національної пам'яті (УІНП), сучасне сприйняття 22 червня є прямим продовженням нинішньої боротьби за незалежність.
Чому саме 22 червня: історичні факти проти радянських міфів
Довгі десятиліття радянська пропаганда нав'язувала думку, що Друга світова війна почалася «раптово» саме 22 червня 1941 року. Проте сучасна українська наука розставила чіткі акценти:
- Початок глобальної катастрофи: Війна для українців розпочалася не в 1941-му, а 1 вересня 1939 року, коли бомби нацистського Люфтваффе падали на Львів та інші міста Західної України, що перебували у складі Польщі.
- Союз тоталітарних монстрів: До літа 1941 року Радянський Союз де-факто і де-юре виступав стратегічним партнером і союзником нацистської Німеччини. Підписавши пакт Молотова-Риббентропа із таємними протоколами, Гітлер і Сталін розділили сфери впливу в Європі. 17 вересня 1939 року СРСР встромив ніж у спину Польщі, окупував країни Балтії та розв'язав криваву зимову війну проти Фінляндії.
- Зіткнення хижаків: 22 червня 1941 року Адольф Гітлер просто здійснив випереджувальний напад на свого вчорашнього компаньйона по геополітичному дерибану — Йосипа Сталіна.
Пам'ятну дату в національний календар було введено указом другого президента України Леоніда Кучми від 17 листопада 2000 року № 1245/2000. Проте лише зараз вона набула свого справжнього, очищеного від комуністичного маркування, змісту.
Україна як головне згарище Європи
Через своє географічне розташування Україна опинилася в самому епіцентрі зіткнення Третього Рейху та сталінської імперії. На наших землях бойові дії безперервно тривали близько 40 місяців, а понад 60% сухопутних сил Вермахту були сковані саме на території України.
Катастрофічні наслідки війни для нашої держави в цифрах:
- Людські втрати: Війна забрала життя від 8 до 10 мільйонів українців. Фактично загинув кожен п’ятий мешканець республіки.
- Цивільні жертви: Понад 5 мільйонів загиблих були мирними жителями, які згоріли в полум'ї Холокосту, каральних операцій та нацистського терору.
- Остарбайтери: Більше ніж 2,2 мільйона молодих українців було насильно вивезено на рабську працю до Німеччини.
- Економічний погром: Повністю зруйновано понад 700 міст та майже 30 тисяч українських сіл.
Між жорнами двох диктатур
У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що 22 червня — це день пам'яті про жертв обох тоталітарних режимів. Український народ однаково сильно страждав як від расового безумства нацистів, так і від класової люті більшовиків.
Паралельно з нацистськими концтаборами, масовими розстрілами в Бабиному Яру та спаленими селами, радянська влада вчиняла власні криваві злочини проти українців:
- безпідставні розстріли тисяч політичних в’язнів у тюрмах Львова, Золочева, Дубна, Рівного та Києва під час відступу Червоної армії влітку 1941 року;
- злочинний підрив інженерами НКВС греблі ДніпроГЕСу в Запоріжжі, який забрав життя тисяч цивільних людей та радянських солдатів, яких ніхто не попередив;
- масова примусова депортація кримськотатарського народу, греків, вірмен та болгар із Криму в 1944 році.
"Для нашої держави цей день — не про радянський міф «великої вітчизняної», а про трагедію українського народу, який опинився між жерновами двох тоталітарних монстрів ХХ століття: нацистської Німеччини та комуністичного Радянського Союзу", — чітко констатують у Генеральному штабі ЗСУ.
Сучасний контекст: онуки завойовників проти онуків переможців
Сьогодні, коли російські дрони щоночі атакують українські міста, а балістичні ракети руйнують будинки багатодітних родин на Сумщині та Запоріжжі, День скорботи звучить зовсім інакше. Сучасна Росія повністю перейняла методи нацистської Німеччини — від загарбницької риторики до геноцидних практик на окупованих територіях.
Для України 22 червня — це не абстрактне минуле, а щоденна реальність. Пам’ять про жертв минулого століття наразі захищають українські військовослужбовці на передовій. Вони стримують нову тоталітарну орду, яка прийшла зі сходу під гаслами, запозиченими у загарбників заходу. Це день усвідомлення колосальної ціни, яку наш народ платить за право жити на своїй землі, і нагадування всьому світові: тоталітаризм має бути знищений, у яку б обгортку він не вдягався.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
