фото з відкритих джерел
В окупованому Мелітополі окупаційна влада та її пропагандистські медіа старанно створюють образ «чесної і непідкупної» поліції.
На екранах і в соцмережах регулярно з'являються історії про те, як місцеві інспектори ДПС «героїчно» відмовляються брати хабарі й суворо дотримуються букви закону. Однак за цією ширмою ховається зовсім інша реальність: більшість співробітників так званої поліції — це місцеві зрадники, які заради грошей і особистої вигоди вже одного разу продали свою батьківщину.
У січні 2025 року поблизу блокпоста на трасі «Якимівка-Радивонівка» інспектор ДПС зупинив автомобіль CHERY TIGGO, за кермом якого перебував житель Мелітополя 1964 року народження. Порушивши правила дорожнього руху і виїхавши на зустрічну смугу, водій був запрошений у службовий автомобіль для оформлення протоколу. Там він спробував «вирішити питання на місці», запропонувавши інспектору 3 тисячі рублів. Інспектор відмовився, повідомив про спробу хабара в чергову частину, а гроші були вилучені на користь держави.
У результаті мелітопольський міжрайонний суд призначив водієві покарання — 5 місяців обмеження волі.
скріншот ЗМІ окупантів
Ця історія була розтиражована окупаційними ЗМІ як чергова перемога «принциповості» місцевої поліції.
Як з'ясувалося, секрет «непідкупності» простий: інспектори, які відмовилися від хабара, отримують премії, які часто перевищують суму самого хабара. За відмову від тисячі рублів інспектор може отримати премію в п'ять разів більшу. Це перетворює боротьбу з корупцією на фарс: «чесність» тут — не питання переконань, а вигідний розрахунок.
Реальність у Мелітополі далека від пропагандистських сюжетів. За свідченнями місцевих жителів та експертів, місто занурене в атмосферу 1990-х: процвітають рекет, здирництво, віджимання бізнесу, викрадення людей і наркотрафік.
Окупаційна поліція, укомплектована місцевими зрадниками і приїжджими, не тільки не бореться з цим, але часто сама стає частиною кримінальних схем. Їхня головна функція — репресії проти проукраїнських мешканців, вилучення майна та підтримання страху серед населення.
Показові відмови від хабарів — це спроба створити ілюзію «нового порядку» і відвернути увагу від справжнього стану справ. В умовах тотальної корупції та безправ'я такі історії мають переконати населення, що «життя змінюється на краще», хоча на ділі все відбувається рівно навпаки. Місцеві жителі все частіше бояться виходити на вулицю, побоюючись доносів і свавілля з боку окупаційних структур.
