Мітинг у Мелітополі проти окупації у 2022 році. Багатьох із цих людей росіяни взяли в полон. фото з архіву
Українці, яких Росія незаконно утримувала в полоні, після звільнення мають право на державну фінансову допомогу. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Йдеться передусім про цивільних, зокрема жителів тимчасово окупованого Мелітополя, які зазнали незаконного позбавлення волі.
Разова допомога — 50 тисяч гривень
Згідно з роз’ясненнями уряду, звільнені цивільні українці можуть отримати разову виплату в розмірі 50 000 гривень. Для цього необхідно подати заяву до Міністерства розвитку громад та територій України.
Читайте також: У держвідомствах призначили відповідальних за окуповані території: до кого звертатися жителям Мелітополя
Обов’язкова умова — наявність довідки від Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених і незаконно утримуваних осіб. Якщо людина повернулася з полону самостійно, без офіційного обміну, додатково потрібне підтвердження статусу потерпілого у кримінальному провадженні.
Додаткові виплати та допомога сім’ям
Окрім разової допомоги, особи, визнані постраждалими від збройної агресії РФ, а також члени їхніх сімей мають право:
-
на разову виплату 100 тисяч гривень після звільнення;
-
на щорічну допомогу в такому ж розмірі за кожен рік перебування в полоні.
За даними уряду, станом на сьогодні держава вже здійснила близько 12 тисяч таких виплат на загальну суму приблизно 1,2 млрд гривень.
Незалежно від проходження юридичних процедур, усім звільненим надають базовий набір речей першої необхідності, а також безоплатну медичну, психологічну, соціальну та правову допомогу.
Не всім легко довести полон — особливо цивільним
Однак на практиці отримати статус постраждалого та відповідну допомогу вдається не одразу. Особливо це стосується цивільних жителів тимчасово окупованих територій, зокрема Мелітополя.
Як зазначає керівниця громадської організації «Блакитний птах» і психологиня Ганна Мокроусова, закон про захист осіб, незаконно позбавлених свободи внаслідок агресії РФ, не завжди працює коректно.
За її словами, звільнені військові отримують документи та доступ до реабілітації майже автоматично. Натомість цивільним доводиться самостійно доводити факт незаконного утримання, що потребує часу, зусиль і нерідко повторної психологічної травматизації.
Читайте також: Зеленський уперше озвучив 20 пунктів мирного плану: що буде з Мелітополем і на що сподіватися його жителям
Водночас цивільні, звільнені в межах офіційних обмінів, зазвичай стикаються з меншими проблемами. Ті ж, хто повертається поза обмінами — а таких серед жителів Мелітополя чимало, — змушені проходити складну процедуру підтвердження статусу.
Міжвідомча комісія та проблеми відмов
Факт незаконного позбавлення свободи встановлює міжвідомча комісія при Міністерстві розвитку громад та територій України. Експерти наголошують: комісія має не лише ухвалювати рішення, а й обґрунтовувати відмови, а також заслуховувати самих колишніх бранців.
Правозахисники зазначають, що людям, які пройшли через полон, потрібна не лише фінансова допомога, а й системна підтримка — медична, психологічна, соціальна та правова.
Чому це особливо важливо для Мелітополя
Мелітополь залишається одним із міст, де випадки незаконного утримання цивільних з боку РФ мають масовий характер: викрадення, «підвали», фільтраційні заходи, тиск на активістів і звичайних жителів.
Для багатьох мелітопольців довести перебування в полоні складно через відсутність документів, свідків або офіційних підтверджень. Саме тому експерти наполягають на створенні державної програми базової підтримки цивільних бранців, яка не залежала б виключно від бюрократичних процедур.
Що далі
Правозахисники та експерти вже звернулися до уряду з пропозицією закріпити за одним із міністерств повноваження щодо формування єдиної державної політики стосовно людей, постраждалих від збройної агресії РФ.
Поки що для звільнених жителів Мелітополя важливо знати: право на допомогу існує, але шлях до її отримання може бути непростим — і потребує супроводу, інформування та підтримки з боку держави й правозахисних організацій.
