
депутат Запорізької обласної ради, кандидат соціологічних наук Аскад Ашурбеков. фото РІА Південь
Українці готові до переговорів, але це не означає готовності до капітуляції або відмови від тимчасово окупованих територій, включаючи Мелітополь і південь Запорізької області.
Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного в грудні 2025 року громадською організацією «Захист держави».
Як зазначив депутат Запорізької обласної ради, кандидат соціологічних наук Аскад Ашурбеков, ключовий висновок дослідження полягає в тому, що українці розглядають переговори виключно як інструмент досягнення стійкої безпеки, а не як поступку агресору.
«Українське суспільство хоче прискорення та активізації переговорів. Але це не означає капітуляцію. Йдеться про проактивну позицію — Україна повинна формувати власний порядок денний, а не підлаштовуватися під плани Росії», — підкреслив Ашурбеков.
Читайте також: «Понаїхали, поприїжджали» — з якими проблемами стикаються переселенці з Мелітополя
Що це означає для Мелітополя
Для жителів Мелітополя та інших тимчасово окупованих територій Запорізької області результати опитування мають принципове значення. Згідно з даними дослідження, 74% українців підтримують активізацію мирних переговорів, при цьому 82% продовжують вірити в перемогу України при збереженні підтримки західних партнерів.
Це означає, що в суспільній свідомості Мелітополь не «списаний» і не розглядається як предмет кулуарного торгу. Навпаки — доля окупованих територій безпосередньо пов'язана з питанням гарантій безпеки, які повинні виключити повторну агресію. «Українці готові до переговорів, але це не означає готовності до капітуляції або відмови від тимчасово окупованих територій, включаючи Мелітополь і південь Запорізької області.
«Більшість опитаних готові до складних сценаріїв, але не до несправедливості та приниження державності. Парадокс 2025 року – українці вірять у перемогу, глобальну поразку Росії і водночас активно підтримують переговорний процес, пов'язаний з миром», – вважає Сергій Гололобов, кандидат наук з держуправління, доцент ХДЕУ, представник Миколаївського осередку ГО «Захист держави».
Безпека важливіша за формальні кордони
Дослідження зафіксувало важливий зсув у пріоритетах: для 57% респондентів гарантії безпеки важливіші за негайне повернення територій, тоді як повернення всіх окупованих земель як першочергове завдання обрали 31%. При цьому це не відмова від Мелітополя чи інших міст, а прагматичне розуміння реальності.
Люди розуміють: якщо не буде реальних міжнародних гарантій, Росія може знову напасти. Саме тому українці вимагають не просто миру на папері, а системи безпеки, яка захистить і Мелітополь, і всю країну в майбутньому. Недовіра до Росії залишається вкрай високою: 73% опитаних переконані, що РФ може знову розпочати війну навіть після підписання мирної угоди.
Очікування від Заходу і влади
Українці вважають, що переговори повинні вестися не безпосередньо з агресором, а за активної участі міжнародних партнерів: ЄС — 48% очікувань; США — 42%. При цьому 62% респондентів чекають ініціативи особисто від президента України, ще 44% — від уряду.
Навіть незважаючи на втому і високий рівень тривоги (72%), більше половини українців готові терпіти війну «стільки, скільки буде потрібно», але 51% все ж очікують її завершення в 2026 році.
Читайте також: не тільки житло — чому насправді мелітопольці повертаються в окупацію
Компроміси — тільки заради майбутнього
Окремо дослідження показало, що 46% українців допускають варіант «заморожування лінії фронту» як вкрай важкий, але потенційно прийнятний компроміс — виключно за наявності міжнародних гарантій безпеки. Результати опитування — це прямий сигнал владі та міжнародним партнерам: українці готові до складних рішень, але не готові до приниження, фіктивного миру та повторення окупації. Для Мелітополя це означає одне: питання міста залишається частиною загальної боротьби за безпеку, а не розмінною монетою в переговорах.
