фото з відкритих джерел
В умовах тимчасової окупації Мелітополя мешканці міста щодня стикаються з важким моральним і юридичним вибором.
Окупаційна адміністрація не залишає простору для компромісу: людей залякують, ізолюють, піддають тортурам і фізичному примусу, змушуючи виконувати накази загарбників.
Начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина Свистун роз'яснює: українське право розрізняє злочин і вимушений вчинок. Стаття 40 Кримінального кодексу України чітко визначає — якщо людина діяла під фізичним тиском, що становив реальну загрозу життю або здоров'ю, вона не несе кримінальної відповідальності.
«Окупанти не ведуть діалогу, вони ламають волю, залякують, катують і ізолюють. Людей змушують стежити за українськими захисниками, брати участь у псевдореферендумах, озвучувати і підтримувати ворожу риторику. Але якщо ваші дії були вимушеними і стали наслідком загрози життю, здоров'ю, тортур або іншого фізичного впливу, ви не будете нести відповідальність перед українським законом», — підкреслює Ірина Свистун.
Практичні рекомендації для мешканців Мелітополя:
- Фіксуйте обставини: якщо є можливість, записуйте деталі тиску, погроз і примусу.
- Уникайте ініціативи: не проявляйте добровільної активності в підтримці окупаційного режиму.
- Зберігайте зв'язок з українськими правозахисниками: при першій нагоді повідомляйте про випадки тиску в українські або міжнародні структури.
В окупованому Мелітополі та інших захоплених містах люди часто змушені робити вибір під тиском страху і погроз. Закон України враховує ці обставини і захищає тих, хто діяв не з власної волі, а під реальною загрозою життю і здоров'ю.
