Гауляйтер Балицький та його куратор Кирієнко. фото пропагандистських ЗМІ
У Кремлі наростають тривоги. Тільки за червень-липень Вірменія завдала два послідовних удари по ставлениках і фактичних агентах впливу Росії. Ці події вже впливають на всю пострадянську політику Кремля, в тому числі і на окуповані території України — такі як Мелітополь.
Про це пише Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації, у своїй статті для видання LB.ua.
18 червня 2025 року був заарештований Самвел Карапетян — олігарх з яскраво вираженими проросійськими поглядами. Його звинуватили в закликах до захоплення влади. Карапетян був публічним лідером, виступав за двомовний статус і мав міцні зв'язки з Кремлем.
25 червня був заарештований архієрей Баграт Галстандян, глава руху Sacred Struggle, який відкрито виступав проти Пашиняна саме з проросійських позицій. Його звинуватили в підготовці терактів і насильницькій зміні влади.
27 червня — арешт архієрея Мікаеля Ажапахяна за заклики до насильницької зміни конституційного ладу.
Кожен з цих арештів, на думку Андрющенка, — ляпас Кремлю і особисто Сергію Кирієнку, першому заступнику глави адміністрації Путіна. Саме Кирієнко курирує всю політику Росії на пострадянському просторі, включаючи Молдову, Грузію, Вірменію і, що особливо важливо для нас, окуповані території України. Саме він у 2024 році отримав контроль над окупаційним управлінням, включаючи Запорізьку область і Мелітополь.
Кирієнко — фігура, непомітна для широкої публіки, але критично важлива для управління окупацією. За ним стоїть і ГРУ Міноборони РФ. Цей дует відповідальний за вплив і грабунок українського зерна в Запорізькій області, повернення Медведчука з бізнесом в окуповане Запоріжжя, контроль над Маріуполем і Приазов'ям. Всі псевдодитячі організації, на кшталт «Юнармії» і «Руху Перших», — це його проекти з виховання майбутніх солдатів і пропагандистів.
Чому ситуація в Вірменії і демарш Азербайджану так важливі для Мелітополя? На думку Андрющенка, ключове завдання Кирієнка — забезпечити проросійську більшість у парламенті Вірменії або зміну Пашиняна. Все йшло до того, що Москва візьме ситуацію під контроль, але Пашинян пішов ва-банк, а Азербайджан посилив тиск на Росію. Кульмінація — заява Марко Рубіо про швидке підписання миру між Вірменією та Азербайджаном.
Це — поразка Кирієнка і всієї кремлівської політики на Кавказі. А значить, почнеться чистка і на окупованих територіях України. Нові гауляйтери в Маріуполі, Балицький в Запоріжжі та їх оточення опиняться під ударом, а «вежа Кремля» і ФСБ нарощуватимуть вплив. Це призведе до нового переділу влади: арештів, вбивств, дестабілізації, «самогубств» і внутрішніх конфліктів серед окупантів.
Для Мелітополя це означає, що ослаблення Росії на міжнародній арені призведе до внутрішньої боротьби за владу і хаосу серед окупаційної адміністрації. Це шанс для місцевого опору і додатковий фактор дестабілізації для ворога.
Спостерігати за цим буде цікаво — нудно точно не буде, вважає Андрющенко.
Чим більше хаосу в таборі окупантів, тим ближче звільнення Мелітополя і всієї Запорізької області.
