Джерело: колаж РІА-Південь
Мешканці тимчасово окупованого Мелітополя готові долати довгий і складний шлях, щоб вирватися з лещат "руського міра".
Поділитися своєю історією вирішив мелітополець, який виїжджав із захопленого військами РФ регіону до Польщі, але потрапив до Німеччини. З документів у нього були внутрішні російський і український паспорти, а також прострочений український закордонний старого зразка.
Перевірка і бесіда з ФСБ
Виїжджав чоловік наприкінці вересня. Їхати вирішив із перевізником у бусі зі ще п'ятьма пасажирами. Усі, крім мелітопольця, їхали на КПП "Мокрани" (гуманітарний коридор через Білорусь, — ред.).
Коли вони приїхали на КПП "Новоазовськ" на Донеччині, тих, хто проходив фільтрацію раніше, пропустили швидко, решту ж — викликали на "бесіду". Для мелітопольця вона тривала близько двох годин у компанії чотирьох ФСБшників.
Каже, що запитували абсолютно все, повністю перевіряли телефон, аж до розбіжності запитань і відповідей у чатах у Телеграмі. У результаті співробітники ФСБ не знайшли нічого компрометуючого, сфотографували його і змусили підписати згоду на перевірку через детектор брехні в майбутньому, коли це знадобиться.
Чоловік зазначає, що перевізник детально консультує, як поводитися на таких бесідах, тому радить чітко дотримуватися своєї версії, не змінюючи її на ходу. Також необхідно ретельно, але грамотно, почистити телефон, зокрема контакти.
У мелітопольця під час перевірки знайшли контакт людини, яку він не бачив кілька років, але, за їхніми даними, вона служить у Збройних силах України. Чоловік зізнається, що розмова була дуже важкою морально: повторювані запитання, постійні спроби підловити на нестиковках.
Несподівана зміна маршруту
Увесь цей час водій і пасажири терпляче чекали закінчення "теплого" спілкування мелітопольця зі спецслужбами, після чого вони всі разом поїхали до Ростова. Потім був Воронеж, Орел, Брянськ, де пасажири зупинилися в готелі — перебування оплачував перевізник. Там стомлені дорогою і перевірками ФСБ люди змогли привести себе до ладу і відпочити.
Опівночі виїхали і приблизно о другій годині ночі були на російсько-білоруському кордоні. Там перевірку проводили тільки російські прикордонники. Вони дивляться паспорти, записують номер і IMEl телефону, мету візиту. У районі обіду пасажири були в Бресті. Мелітопольця пересадили в іншу машину, а всі інші поїхали на КПП "Мокрани".
Через величезні черги на прикордонному пункті Брест-Тереспіль, чоловікові довелося чекати кілька годин для в'їзду в зону прикордонного контролю. Але на першому ж шлагбаумі його подорож до Польщі закінчилася. Прикордонник відмовився його випускати з Білорусі з протермінованим закордонним і внутрішніми паспортами.
Висадив мелітопольця з машини і повернув назад, а також порадив звернутися до консульства України в Мінську для отримання довідки на виїзд або довідки про тимчасове продовження паспорта. Або, як варіант, зробити російський закордонний.
Спроба №2
Чоловік зателефонував перевізнику і йому скинули контакти людини в Мінську, який зустрів на залізничному вокзалі і відвіз на квартиру. Житло знову оплачував перевізник. Наступного дня мелітопольця відвезли до консульства. Там він зіткнувся з хамством і презирливим ставленням до людей, які виїхали з окупації.
Йому висунули вимогу: показуєш оновлений Резерв+ — отримуєш довідку. Але суть у тому, що на території Білорусі робота Резерв+ заблокована. Майже тиждень чоловік намагався відновити українські СІМ-карти, доступ до банку, ДІЇ, Резерв+, у якому, до речі, не було його даних, оскільки він перебував в окупації. Увесь цей час перевізник і волонтери, які оплачують житло, дозволили йому там жити безкоштовно.
Зрештою мелітопольця вмовили спробувати повторно пройти прикордонний контроль у Білорусі. Волонтери допомогли з грошима, знайшли автобус Мінськ-Варшава і він знову виїхав до Бреста.
Прикордонний контроль проходив уранці. На його щастя, була інша зміна прикордонників. На протермінований паспорт українця вони подивилися поблажливо і попередили, що назад із ним до Білорусі не пустять. Жодних штампів не ставили, сфотографували, поставили кілька каверзних запитань і пропустили.
Що стосується польських прикордонників, то вони спокійно поставилися до документів, зняли відбитки, сфотографували і пропустили чоловіка. Штампів про в'їзд не ставили.
Мелітополець прийняв для себе рішення просити притулку в Німеччині і наступного дня поїхав потягом до Берліна. Квиток йому продали без паспорта. На кордоні Німеччини була вибіркова перевірка нелегалів по вагонах. Але чоловікові пощастило — біля нього просто пройшли повз.
Тим, хто планує виїжджати з окупації, українець радить зробити російський закордонний — з ним буде набагато простіше.
