Фото: Емманюель Макрон та Віктор Орбан (GettyImages)
Президент Франції Емманюель Макрон став головним архітектором складного компромісу, який дозволив Європейському Союзу розблокувати критично важливу допомогу Києву. Попри внутрішньополітичний тиск у самій Франції, Макрон зумів нейтралізувати загрозу угорського вето та подолати опір Бельгії, забезпечивши перехід від ризикованого плану з використанням активів РФ до стабільної моделі спільного запозичення.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на розслідування Politico, кульмінація напружених переговорів припала на пізній вечір четверга, 18 грудня, коли первісний план «репараційної позики» фактично зайшов у глухий кут.
Нічна драма в Брюсселі: чому провалився «план А»
Основна ідея Єврокомісії полягала у створенні позики, забезпеченої прибутками від заморожених активів Центробанку Росії. Однак цей сценарій зустрів жорстку критику:
- Протест Бельгії та Італії: Прем'єрка Італії Джорджія Мелоні та очільник бельгійського уряду Барт де Вевер висловили серйозні побоювання щодо юридичних наслідків та стабільності фінансового депозитарію Euroclear.
- Позиція Будапешта: Віктор Орбан традиційно погрожував блокуванням будь-яких ініціатив, пов’язаних із прямим використанням російських коштів.
- Юридичний тупик: Близько 22:00 лідери отримали оновлений проєкт, який викликав ще більше запитань, ніж відповідей, що поставило саміт на межу фіаско.
«План Б» від Макрона: кулуарна гра з Орбаном
Поки інші лідери перебували в розгубленості, Єлісейський палац уже мав готову альтернативу. Стратегія Макрона базувалася на паралельних переговорах:
- Умиротворення Угорщини: Помічники Макрона заздалегідь «обробили» угорську делегацію, гарантуючи, що альтернативний варіант — використання бюджетного резерву ЄС та спільні запозичення — не буде заблокований Орбаном.
- Особистий тиск: Під час вирішальної фази саміту Макрон провів серію приватних зустрічей з угорським прем'єром, переконавши його, що цей формат є безпечнішим для політичного реноме Угорщини.
- Залучення партнерів: До дипломатичного десанту долучилася Бельгія, яка прагнула уникнути ризиків, пов'язаних із російськими активами, та країни Вишеградської четвірки (Чехія та Словаччина), які погодилися на спільний борг за умови звільнення від участі в кредитних механізмах.
"Це був справжній майстер-клас. Макрон продемонстрував, що його досвід та кулуарна дипломатія все ще здатні домінувати в Європі, навіть коли його внутрішні позиції здаються слабкими", — прокоментував ситуацію один із високопосадовців ЄС.
Результат для України: 90 мільярдів євро
Завдяки реалізації французького сценарію, Україна отримає 90 млрд євро підтримки на 2026–2027 роки.
- Статус коштів: Це безвідсоткова позика, яку Київ зобов'язаний повернути лише після того, як Росія виплатить повні репарації за завдані збитки.
- Джерела: Кошти залучатимуться через спільні запозичення 24 країн-членів ЄС (без участі Угорщини, Словаччини та Чехії).
- Юридична чистота: Російські активи залишаються замороженими, але їх не чіпали напряму, що зняло юридичну напругу з європейських банків.
