Військовослужбовець — Андрій, який загинув у ДТП. Суспільне Запоріжжя
Військовий шлях Андрій Компанієць розпочав ще у 2007 році, коли проходив строкову службу в Повітряних Силах ЗСУ, згадує Катерина:
"Саме там сформувався його характер і відповідальність".
Катерина Коломієць — дружина загиблого військовослужбовця. Суспільне Запоріжжя
Андрій під час служби . З особистої сторінки Facebook Андрія
Після демобілізації Андрій повернувся до цивільного життя, працював за фахом та брався за будь-яку справу, каже Катерина:
"Мій чоловік у цивільному житті міг займатися всім: ремонтувати машину, покласти кахель… Казав, що якщо не знає, не вміє, то почитає і зробить".
Андрій під час служби на фронті. З особистої сторінки Facebook Андрія
Родина загиблого в ДТП військовослужбовця . З особистої сторінки Facebook Андрія
У 2016 Андрій повернувся на службу та брав участь в АТО. Саме тоді в родині народився син, згадує дружина:
"Перший рік життя нашого сина Андрій бачив лише на фотографіях, які я надсилала. Весь телефон у нього був заповнений його знімками".
Андрій з сином. З особистої сторінки Facebook Андрія
У 2019 Андрій повернувся до цивільного життя, працював електромонтажником. Та з початком повномасштабного вторгнення знову долучився до війська, пройшов найгарячіші ділянки фронту: спочатку в складі 55-ї артбригади боронив Донецький напрямок, згодом – у лавах 53-ї окремої механізованої бригади, а з грудня 2024 – захищав повітряний простір над Запоріжжям:
"Вугледар, Бахмут, Костянтинівка, Нью-Йорк – там воював ", – зауважує дружина Андрія.
Андрій під час служби у Збройних Силах України. З особистої сторінки Facebook Андрія
Дружина завжди підтримувала Андрія, і у нього родина була на першому місці:
"Всі страхи, які він пройшов і бачив, він ніколи зі мною нічим не ділився, саме для того, щоб вберегти. Інколи проскакувало, що були вони на якихось завданнях і виявлялося, що за якимись хащами був противник. Він завжди ставив сім'ю на перший план".
Родина військовослужбовця, який загинув у ДТП. З особистої сторінки Facebook Андрія
Андрій загинув 3 жовтня внаслідок ДТП у Хортицькому районі Запоріжжя. Чоловік був за кермом мотоцикла, в який в'їхала вантажівка. Андрій отримав травми несумісні з життям:
"Загинув зовсім неочікувано… Це не вкладається в голові. Побувавши в пеклі війни та виживши, – просто не віриться… Ми всі щиро раділи, хоч і розуміли, що він повернувся з пораненнями, із підірваним здоров’ям, але головне — був поруч".
Андрій з побратимом під час служби у лавах ЗСУ. З особистої сторінки Facebook Андрія
“Кіпер”, побратим Андрія, розповідає, що загиблий був відповідальний, мужній та незламний:
"Виявляв ворожі цілі, ворожі безпілотники, передавав ці дані на бойові розрахунки. Завдяки його роботі було багато врятовано мирних життів, побратимів, об'єктів критичної інфраструктури. Його життя обірвалося не на полі бою, а в ДТП — це страшна несправедливість, яку важко прийняти".
Нагороди Андрія за службу в лавах ЗСУ. Суспільне Запоріжжя
За службу Андрій Компанієць отримав державні нагороди. Нині для родини вони мають особливу цінність:
"Я хочу зберегти ці нагороди для сина, бо це ж приклад для наслідування. Нам ще треба відбудовувати країну, дожити до перемоги, і кожен наш боєць має залишити своїм дітям щось, що стане символом…", – каже дружина.
Нагорода Андрія за відвагу та мужність, від 53 бригади. Суспільне Запоріжжя
Поховали Андрія Компанійця 8 жовтня. В останню путь військового провели рідні, друзі, бойові побратими, а також колеги-байкери:
"Андрій тільки узгодив відпустку, і ми планували виїхати до родичів за кордон. Все спланували, речі пакували… Але сестрам довелося приїхати на похорон, а не зустрітися й побачитися", – розповідає дружина Катерина.
Андрію Компанійцю було 36 років.
