У 2022 році Наталя Клюйко з родиною була змушена залишити Запоріжжя через обстріли й почати життя з нуля у Кушугумі. Багатодітна мати разом із чоловіком наважилася на ризикований крок: у травні 2023 року вони придбали перших 30 курей, не маючи жодного досвіду в птахівництві.
Сьогодні родина вирощує сотні бройлерів, курей-несучок і качок, повністю контролюючи весь цикл – від добових пташенят до вакуумованих тушок, фаршу та яєць, які продають майже щодня і відправляють до Запоріжжя.
Завдяки грантовій підтримці невелике домашнє господарство перетворилося на повноцінну сімейну ферму, де до роботи залучений кожен член родини.
Детальніше про шлях Наталі Клюйко – у матеріалі «Першого Запорізького».
Після 10 років роботи в гіпермаркеті «Епіцентр» – вирішила зайнятися птахівництвом
До початку повномасштабної війни Наталя Клюйко з чоловіком та п’ятьма дітьми жила у Запоріжжі. Близько десяти років вона працювала торговою агенткою у гіпермаркеті «Епіцентр», представляючи торгову марку Ceresit.
Після початку війни Наталя деякий час не працювала – була у декреті. Згодом повернулася до роботи й пропрацювала ще приблизно пів року. Проте через обстріли в листопаді 2022 року родина вирішила переїхати із Запоріжжя до Кушугума, де було значно спокійніше.
Саме там подружжя опинилося перед складним вибором: чоловік втратив роботу, а Наталі довелося звільнитися. Вони залишилися без стабільного заробітку й почали шукати нові можливості для життя та роботи.
«Сиділи, думали, що робити. І тоді я запропонувала: давай спробуємо вирощувати птицю. Бо у нас є земля, можна хоча б щось спробувати для себе», – згадує Наталя.
У травні 2023 року вони зробили перший крок: придбали 30 м’ясо-яєчних курей на вигулі – це універсальна порода, яка дає і м’ясо, і яйця, а утримується не в клітках, а на вільному просторі, завдяки чому птиця росте здоровішою. Для них збудували невеликий курник. Досвіду не мали, тож інформацію про догляд та годівлю вивчали самостійно, методом спроб і помилок.
Грантова підтримка допомогла розвинути фермерське господарство
Для подальшого розвитку справи Наталя почала шукати грантові можливості. Завдяки цій підтримці родина змогла перейти від невеликого домашнього господарства до повноцінного фермерського бізнесу.
Першим кроком стало отримання в травні 2024 року гранту у розмірі 45 тисяч гривень від міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps у межах програми підтримки економічної стійкості України. Мета – допомогти постраждалому населенню та малому і середньому бізнесу відновити бізнес-активності та подолати наслідки війни. Отримані кошти пішли на створення просторого курника та закупівлю першої великої партії – 200 бройлерів.
У вересні цього року Наталя стала учасницею проєкту «Фінансова та організаційна розбудова спроможності активних жінок»(«ФОРСАЖ») від громадської організації «УкрПростір», що надає інформаційну, консультаційну та грантову підтримку жінкам, які опинилися у складній ситуації та потребують розвитку. За підсумками проєкту жінка отримала фінансування у розмірі 62 тисячі гривень на придбання професійної м’ясорубки, холодильника під замовлення та гастроємкості. Раніше родина продавала продукцію лише у вигляді цілих тушок, але з ростом попиту на філе, четвертини та фарш виникла проблема нестачі необхідного обладнання.
Обладнення придбане за допомогою гранту проєкту «ФОРСАЖ» від громадської організації «УкрПростір» допомогло розширити послуги ферми.
Крім фінансової підтримки, проєкт «ФОРСАЖ» надав можливість пройти навчання з ведення бізнесу. Для Наталі, яка була новачком у цій справі, вся інформація була корисною. Саме там жінка вперше дізналася, як оформити виробниче місце, отримати сертифікати на продукцію та швидко пройти необхідні процедури.
Не менш цінною для фермерки стала спільнота учасниць «ФОРСАЖУ» – жінок, які також починають або розвивають власний невеликий бізнес.
«Коли ми збираємось, кожна ділиться своїми успіхами. І це дуже мотивує. Ти дивишся на інших і вже самій хочеться щось нове зробити. Там дівчата різні, у кожної свій бізнес і можна багато цікавого дізнатися. Бо ми починали все так по-простому, як раніше в селах: виростив – продав. А тут я побачила, що це може бути справжній бізнес: можна вести соцмережі, просуватися через них, робити акції, їздити на ярмарки. А без цієї спільноти я б про все це навіть не знала», – розповідає Наталя.
Як родина Клюйків вирощує різні види птиці на власній фермі
Ферма родини Клюйків розташована на території садового товариства й охоплює дві ділянки. На першій, біля будинку, у теплий сезон утримують качок, м’ясо-яєчних курей та півнів. На другій знаходиться приміщення для вирощування близько 250 бройлерів – швидкорослих м’ясних курей. Уся птиця надходить одноденними пташенятами, яких Наталя з чоловіком привозять із великої інкубаційної станції на Дніпропетровщині. Це дає можливість контролювати весь цикл вирощування з самого початку.
На фермі працюють із кількома видами птиці, кожен із яких має власні потреби та призначення. Несучки – кури яєчного напрямку – представлені породами Геркулес (вирощують на сезон для м’яса) , Р3А та Мастер Грей (на яйця). Порода Р3А дозволяє визначити стать пташеняти за кольором пуху, тож курочок можна одразу від півників. Це важливо, адже курей залишають для несення яєць, тоді як півнів з часом відбраковують. Продуктивний цикл несучок триває близько року, після чого їх замінюють новою партією. Раніше родина спробували вирощувати качок породи – муларди, проте відмовилася від них через агресивну поведінку: птахи постійно вищипували одне одному пір’я. Нині беруть спокійну породу – угорську строкату на тій же інкубаційній станції.
Окремий напрямок – бройлери. Це м’ясні кури, які ростуть дуже швидко і готові до продажу вже за два місяці. Перші 42-45 днів бройлери перебувають на кормі, а потім ще два тижні – виключно на зерні.
Перехід від корму до зерна формує щільну структуру м’яса та природний жировий прошарок, що робить продукт особливим і відрізняє його від магазинного
«Бройлери більш спокійні порівняно з м’ясо-яєчними курями, які несуться, але теж бігають і навіть стрибають, особливо у віці до місяця. Наприклад, у нас вони підстрибували на метрову перегородку, тому ми зробили її вищою, щоб не перелітали. З віком вони стають спокійнішими, це пов’язано з природним швидким ростом і вагою птиці. На відміну від несучок, які ростуть повільніше і лише через півроку починають нести яйця, бройлери набирають вагу дуже швидко, навіть якщо харчуються лише якісним кормом без гормонів», – розповідає фермерка.
Перший тиждень життя птиці вимагає максимально уважного догляду. Пташенята потребують тепла, сухості та чистої підстилки.
Молодняк утримують у брудері – теплому коробі з лампами обігріву, який родина зробила власноруч і збільшує у міру росту птиці.
«Для бройлерів важливі постійна температура, обігрів і вентиляція. Якщо буде холодно, жарко або підстилка стане вологою, вони перестануть рости і навіть можуть загинути. Світло має бути постійним, вентиляція – безперервною, бо вже кілька годин без неї підвищуються температура та вологість і пташенята страждають. Коли пташенята одноденні, оптимальна температура 34–36 °C, з тижня до трьох – близько 28 °C, а з трьох тижнів, коли вони вже оперилися – 24-25 °C. Несушкам теж важливо підтримувати комфортну температуру, але вони більш витривалі. Якщо на вулиці мороз, у курнику потрібно трохи підігрівати, а влітку, у спеку, ми навіть включаємо фонтанчик, щоб вони охолоджувалися. Качки загалом невибагливі, але їм потрібна вода – у них стоїть басейн і вони купаються в ньому, тому постійно утворюється бруд», – розповідає Наталя.
Після доставки пташенят починається курс випоювання препаратами. Спершу їм дають антибіотики, далі – комплекс вітамінів. З 14-го дня застосовують засоби від кокцидіозу – інфекційної хвороби кишечника, яка може спричинити загибель молодняку. У місячному віці пташенятам дають препарати від глистів, щоб уникнути паразитів. Несучок додатково вакцинують від хвороби Гамборо, яка вражає імунну систему та робить птицю вразливою до інших інфекцій, і від хвороби Ньюкасла – вірусної інфекції дихальних шляхів і нервової системи, що може призвести до високої смертності. Перше щеплення роблять у місяць, повторне – через два тижні.
Обов’язки на фермі розподілені на всіх членів родини
Ферма Клюйків – це повноцінна сімейна справа, у якій працюють шестеро: Наталія, її чоловік та четверо дітей. Обов’язки розподілені так, щоб кожен міг долучитися. Молодші діти виконують нескладну роботу – носять воду та зерно для качок і м’ясо-яєчних курей. Бройлерів, які потребують значно більшої уваги й мають низьку стійкість до стресу, доглядають виключно дорослі. Старші сини допомагають на одному з найскладніших етапів – общипуванні птиці. Наталя веде майже всі щоденні процеси, а потрошінням займається її чоловік.
Кожен член родини Клюйків активно долучається до догляду за пташиною фермою.
Продажі та логістика організовані так, щоб покупці отримували лише охолоджену, максимально свіжу продукцію. Масові відправки до Запоріжжя роблять двічі на місяць, зазвичай це 50-60 тушок за один рейс. Підготовка такого замовлення триває три дні. Спершу курей вирізають та поділяють на частини, щоб підготувати м’ясо для продажу та переробки. Далі частини м’ясної продукції йдуть на виробництво фаршу, який відразу фасують у пакети. Потім усі продукти вакуумують для збереження свіжості та охолоджують, щоб підтримати оптимальну температуру до моменту відправки. Наступними днями готують цілі тушки. Робочий ритм у цей період дуже напружений: день починається о п’ятій ранку, а чоловік, який відповідає за потрошіння, може завершувати роботу вже ближче до світанку, іноді о четвертій ранку, щоб знову встати через кілька годин.
На фермі можна замовити курку як цілою тушкою, так і окремими частинами, а також фарш і яйця
«Спочатку ми робили для батьків, потім для друзів, і так потроху пішло далі – хтось купив, хтось замовив, всім подобалося. Зараз все відбувається дуже швидко, особливо з бройлерами. У нас є постійні клієнти, які замовляють фарш і частини тушок – їм подобається. У Кушугумі продажі відбуваються майже щодня. Ми також продаємо яйця, і попит настільки великий, що рідко залишаємо для себе. Кожна курка, якщо їй комфортно, дає одне яйце на день, але несучки не несуться всі одночасно, тож продукція чергується: сьогодні може бути 50, завтра – 30 яєць. Іноді буває, що курка, яка здається несучкою, виявляється півником – чоловік під час потрошіння помічає», – розповідає Наталя.
У планах – збільшити кількість бройлерів та додати нові послуги
Наразі родина планує переїзд до села Кам’янка Дніпропетровської області через наближення фронту. Їхній дім розташований всього за п’ять кілометрів від селища Малокатеринівка, куди в’їзд можливий лише за перепустками, а в самій громаді часто немає зв’язку та світла.
Попри складнощі, пов’язані з переїздом, родина не відступає від амбітних планів розвитку ферми. Нині головне завдання – облаштуватися на новому місці в Кам’янці та побудувати сучасні приміщення для птиці.
Вже на новому місці, родина планує збільшити поголів’я бройлерів щонайменше до 500.
У перспективі – і розширення асортименту. Родина хоче додати копчену продукцію та розглядає можливість виробництва ковбас. Якщо обсяги виростуть понад 300 бройлерів, що раніше було їхньою максимальною потужністю, планують наймати додаткових працівників: сил лише членів родини уже не вистачатиме для таких масштабів.
Наталя вважає гранти надзвичайно цінним інструментом підтримки для тих, хто не має стартового капіталу: «Мені дуже подобається те, чим ми займаємося, але без грантів ми б не потягли такі витрати – на закупки, обладнання, все інше. Гранти допомагають забезпечити себе і водночас підтримати державу, адже ми сплачуємо податки, хоч і невеликі, але регулярно. Тому я вважаю, що гранти справді потрібні».
Вона радить підприємцям-початківцям не боятися мріяти і планувати: «Якщо немає бажання, мети і цілі, куди прагнути, то без цього неможливо нічого досягти. Найголовніше – знати, чого ти хочеш і в якому напрямі рухатися».
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Наталі Клюйко
