Указом президента України за вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану, особисту мужність і самовідданість, виявлені у ліквідації наслідків аварій на об’єктах енергетичної інфраструктури, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджені майстер виробничої дільниці Оріхівського МРРЕМ Ігор Бут та електромонтер ЗВЕМ Павло Сисоєв. Орденом «За мужність» ІІІ ступеня відзначені водії Оріхівського міжрайонного РЕМ Віктор Кушніренко та Ігор Тульговець.
Про це повідомляє ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Від перших днів повномасштабної війни вони працюють у найгарячіших точках на енергетичній мапі Запорізької області, відновлюючи зруйновані ворожими обстрілами електромережі.
Ігор Бут від перших днів повномасштабної війни щодня виходить на лінію та відновлює зруйновані російськими снарядами електромережі. Зізнається, часто доводилося потрапляти під ворожі обстріли, бо Оріхівщина — по-справжньому прифронтова територія, куди «дістають» і авіабомби, і артилерія.
«Працювати під обстрілами вже стало аномальною звичкою. Надто часто чуєш прильоти, коли стоїш на вишці посеред поля. Найбільше хвилююся не за себе — за свою бригаду, своїх товаришів. Та, попри все, ми працюємо всією командою, пліч-о-пліч. Самотужки я навряд чи впорався б — тільки разом ми сильні», — каже майстер.
Павло Сисоєв другий рік поспіль відновлює високовольтні електромережі, повітряні лінії, електроопори, обладнання на підстанціях, які зазнали ушкоджень через обстріли РФ. Постійно виїздить до прифронтових територій Пологівського і Василівського районів.
«Якось на самому початку приїхали на місце після чергового обстрілу, багато руйнувань, треба було відновлювати наші мережі. Мене вже підняли на вишці, коли я побачив, як неподалік від мене розірвався снаряд. Відтоді часто доводилось працювати під обстрілами — і по вишці летіли осколки, і по посадці… Але це наша країна, наш край, наш дім, і сьогодні наша праця потрібна, як ніколи», — зазначає електромонтер.
Віктор Кушніренко понад рік щодня возив бригади Оріхівського МРРЕМ потрощеними снарядами шляхами, відновлював зруйновані війною електромережі. Під час ворожого авіанальоту був поранений.
«Мене привалило у розбитому боксі. Прибігли хлопці, витягають мене, я нібито й чую, як мені кричать: «Підводься, ходімо…», але що відбувалося навколо, не пам’ятаю. Знепритомнів, отямився, як відчув, що на мені медики куртку розрізають — чи немає ще десь ушкоджень. Ні, тільки голову зачепило, щоправда, серйозно, довго одужував», — розповідає Віктор Кушніренко.
Сьогодні він знову у строю попри поранення, що й досі про себе нагадує. За станом здоров’я був змушений змінити посаду з водія на слюсаря, але не залишив ані свій рідний колектив, ані свій рідний край.
Ігор Тульговець наїздив тисячі кілометрів на бригадному автомобілі прифронтовими дорогами Оріхівщини — під обстрілами, серед вирв та вибухів. Разом з колегами щодня відновлював електромережі після «прильотів».
Скинута окупантами авіабомба розділила життя на «до» та «після». Важке поранення, кілька операцій, скільки ще попереду — невідомо. За станом здоров’я звільнився наприкінці жовтня минулого року, наразі проходить лікування за кордоном і мріє повернутися до роботи.
«Понад усе хочу знову стати на ноги та повернутися у свій рідний Оріхівський МРРЕМ, свою другу сім’ю, разом працювати, відновлювати, піднімати з руїн, будувати нове мирне життя у вільній від ворогів Україні», — ділиться планами Ігор Тульговець.
Загарбники поклали півроти під Роботине, — боєць ЗСУ
