Андрій Гадючко під час виготовлення ювелірних виробів . з особистої сторінки Instagram Андрія Гадючко
Коли Бердянськ окупували росіяни Андрій з родиною вирішили виїжджати.
"Після вибухів у порту місто закрили. Я тоді поговорив із кумом і сказав: іншого варіанту не буде — поки можемо, треба виїжджати. Потім буде складніше. Після цього ми й вирішили, що будемо евакуюватися" ,— розповів Андрій.
Морський торговий порт у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області. Facebook/Бердянська МВА
Визначитися, куди їхати, було нелегко. Спершу Андрій із родиною планували переїхати до Києва, адже це місто знали краще. Та зрештою вирішили зупинитися у родичів дружини в Дніпрі. З собою взяли лише найнеобхідніше, бо вірили, що за декілька місяців повернуться додому.
Фото родини Андрія Гадючко. Суспільне Запоріжжя
Вже за чотири дні після переїзду родина орендувала житло, а Андрій почав шукати роботу:
"Звернувся до колеги й кажу: де тут можна щось працювати? Він відповів: приходь, подивимось. Я прийшов, познайомилися, каже: якщо є бажання, поїхали, там є місце, верстак тобі виділимо. Захочеш — працюй, хоч щось та й матимеш" .
Андрій Гадючко — ювелір з Бердянську, який відновив свою справу в Дніпрі. Суспільне Запоріжжя
Чоловік не мав чіткого плану, як відновити свою справу. Каже: вирішив стати більш активним у соцмережах, аби люди розуміли, що працює. Показував процес, розповідав про замовлення, ділився знімками виробів.
"Поступово почали писати старі замовники — клієнти з Бердянська, Приморська, Маріуполя, Миколаєва. І це, можна сказати, мене врятувало — від хандри, апатії. Бо 2022 рік був психічно й морально дуже важким".
Андрій під час виготовлення прикрас . Суспільне Запоріжжя
Андрій під час роботи над прикрасами. Суспільне Запоріжжя
З війною, за словами Андрія, змінилося не лише життя, а й запити людей — у кожній прикрасі люди почали шукати щось своє, близьке до дому.
"Мапи України, тризуби, військові шеврони — щось таке, що асоціюється з домом. У 22–23 роках було багато замовлень саме мап з Кримом, з написами, пов’язаними з рідними місцями, наприклад, "Попасна", "Бахмут". Люди почали більше шанувати своє".
Патріотичні ювелірні вироби Андрія Гадючко . Суспільне Запоріжжя
Робоча зона Андрія з виготовлення ювелірних виробів. Суспільне Запоріжжя
Найбільш емоційною для Андрія стала серія замовлень для військових 501-ї окремої бригади морської піхоти. Тоді він виготовив понад 80 символічних підвісок для родин, які чекали на повернення своїх захисників із полону.
"Їх робили дружини та матері безпосередньо для своїх чоловіків — щоб, коли вони повернулися з полону, мали такі символічні подарунки. І досі буває, що повертаються — і приходять отримати їх".
Ювелірні вироби Андрія для 501-ї бригади морської піхоти. Суспільне Запоріжжя
Ювелірний виріб для 501-ї бригади морської піхоти. Суспільне Запоріжжя
Попри нове життя в Дніпрі, ностальгія за домом не полишає родину.
"Під час поїздки до Києва з родиною у рюкзаку знайшли сірники й запальничку, з якими виїжджали з Бердянська у 2022-му. Тоді, зловили себе на думці, що дім все ж там. Але за три роки звикли і до Дніпра, адаптувалися. Тепер доведеться поєднувати те життя і нове".
Андрій Гадючко під час виготовлення ювелірних виробів . з особистої сторінки Instagram Андрія Гадючко
