Микола Грабко, фермер із прифронтової Комишувахи Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
За словами фермера, попри постійну загрозу обстрілів провели посівну. Однак тепер частина його полів стала фактично недоступною, адже вони розташовані за вісім кілометрів від лінії бойових дій.
"Більш-менш ці роки працювали. Хоч літало над головою і прилітало на поле, все було добре. Засіялися у 2025 році. Купу вніс добрив дуже дорогих. І так вийшло, що вже на ті поля, у мене 200-250 гектарів, я не можу поїхати. Навіть не знаю в якому стані пшениця і ріпак. Дуже багато FPV. Сам туди не їжджу, і, звісно, хлопців туди не посилаю", — розповів Микола Грабко.
Микола Грабко, фермер із прифронтової Комишувахи Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Микола Грабко, фермер із прифронтової Комишувахи Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Ті поля, до яких фермер із працівниками ще може дістатися, перед виїздом обстежують за допомогою дрону. Також в роботі використовують детектори FPV "Чуйка"Детектор безпілотників, який допомагає виявляти наближення FPV-дронів за радіосигналом. Пристрій попереджає про загрозу звуковим сигналом або через екран, що дає змогу людям вчасно зреагувати й зменшити ризик атаки., аби відстежувати наближення безпілотників. Втім, навіть за таких заходів частина посівів для господарства залишається під постійною загрозою.
"Залишилось приблизно 200 гектарів на сьогоднішній день. Що буде завтра — ми не знаємо. Зараз я буду сіяти соняшник. Теж ризикую. Чи приберу його восени, чи не приберу — я не знаю. Пшениця зараз зелена, красива, я сюди добрив не вносив. Порахував до літа час великий. Може воно піджовтіє, прилетить снаряд — згорить", — сказав фермер.
Микола Грабко тримає детектор дронів «Чуйка». Суспільне Запоріжжя
Поля Миколи Грабко у прифронтовій Комишувасі Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Поля Миколи Грабко у прифронтовій Комишувасі Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Поля Миколи Грабко у прифронтовій Комишувасі Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Микола Грабко розповідає, що до безпекових ризиків додаються і фінансові. Зокрема, йдеться про зростання цін на пальне та логістику:
"Логістика тоді (на початку війни, — ред.) з’їдала, а зараз в два рази більше. Солярка оптом дорожче ніж на заправці. Самий маленький бензовоз два куба привіз, вилив мені в бочку на заправку. І молимось, щоб туди не прилетів дрон. Бо все ж виллється, або поруч десь упаде. В усьому ризик".
Микола Грабко, фермер із прифронтової Комишувахи Запорізької області. Суспільне Запоріжжя"Я на позитиві, веду блог, намагаюся щось, а всередині — плачу. Переживаю за свою родину, домівки, за те, що все своє життя будував. Звісно, хтось втратив ще у 2022-му, хтось у 2023-му, 2024-му чи 2025-му. До мене доходить, що я у 2026-му все втрачу. Отак іде лінія фронту. Ніхто ні від чого не застрахований", — каже Микола Грабко.
Микола Грабко, фермер із прифронтової Комишувахи Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Начальниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валентина Крамаренко каже: така ситуація нині характерна для всієї підконтрольної частини Запорізької області. За її словами, аграрії втрачають не саму землю, а можливість її обробляти — навіть у громадах, які не є безпосередньо прифронтовими:
"Якщо в минулому році у нас було 380 тисяч гектарів землі, то у зв’язку з динамічним фронтом, просуванням в ту чи іншу сторону, наразі ми приблизно фіксуємо, що у нас десь 360 тисяч. І ще є аналіз зони 20-ти кілометрової, яка дуже складна в сьогоднішніх умовах. Це 105 гектарів. Наші аграрії, у зв’язку з безпековою ситуацією, не можуть наразі визначити, чи будуть сіяти на цих територіях. Ми ще не підраховували ніяких збитків. Бо все ж сподіваємося, що відгонимо російські війська, і наші аграрії зможуть і ці землі обробляти. Найбільша проблема— FPV-дрони. Дуже велика біда для наших аграріїв".
Валентина Крамаренко, начальниця обласного агродепартаменту . Суспільне Запоріжжя
За словами посадовиці, найбільша втрата земель у Василівському і Пологівському районі. Серед громад Запорізького району — Тернуватська, Таврійська, Новомиколаївська, Комишуваська та Біленьківська. Попри ризики люди продовжують працювати на цих територіях.
Поля Миколи Грабко у прифронтовій Комишувасі Запорізької області. Суспільне Запоріжжя
Для таких територій Кабінет Міністрів затвердив механізм визначення зон ризикованого землеробства. У разі включення земель до цього переліку аграрії можуть розраховувати на державну підтримку.
"Наразі прийнята постанова, по якій ОВА створюють комісії. По військовим ризикам буде автоматично підтягувати земельні ділянки, а по природнім — на підставі заяв суб’єктів. Яке буде фінансування, ми не розуміємо. Постанова про зону ризикованого землеробства спрямована на підтримку аграріям, щоб допомогти грошима на паливо, яке здорожчало і на добрива".
Що відомо про посівну на Запоріжжі у 2026 році
Посівна кампанія під урожай 2026 року в Запорізькій області розпочалася восени 2025 року, коли аграрії засіяли озимі культури. Нині в регіоні триває підготовка до посіву ярих. Зокрема, йдеться про пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник і горох.
У департаменті агропромислового розвитку ОВА зазначили, що цього року погодні умови були сприятливішими, ніж торік. В Запорізькій області було достатньо опадів, тож, ймовірно сезон мине без посухи. Водночас остаточних прогнозів щодо врожаю немає, адже через безпекову ситуацію невідомо, яку частину площ вдасться засіяти та зібрати.
Також, за оцінками обласної влади, дефіциту продовольства в регіоні нині немає — ситуацію аналізують щотижня спільно з департаментом економіки.
Що змінює для аграріїв постанова Кабміну
4 березня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №306 "Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства". Документ запроваджує механізм, за яким сільськогосподарські землі можуть відносити до зон ризикованого землеробства через вплив бойових дій або несприятливих природно-кліматичних умов.
У постанові передбачено два основні критерії. Перший стосується територій, де на врожай впливають несприятливі природно-кліматичні умови. Другий — земель, що зазнають впливу бойових дій.
Для природно-кліматичного критерію одним із ключових показників є рівень продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 сантиметрів — менше 80 міліметрів у визначені періоди для озимих і ярих культур.
Водночас щодо територій, які постраждали через війну, йдеться про окремий підхід — обласні державні або військові адміністрації мають формувати спеціальні комісії, які перевіряють подані матеріали щодо земельних ділянок. Після цього області подають до Мінекономіки перелік ділянок, які пропонують віднести до зон ризикованого землеробства. Цьогоріч такі переліки ОВА мають подати до 30 липня.
Постанова не визначає конкретного розміру виплат, а лише запроваджує механізм, за яким землі можуть віднести до зон ризикованого землеробства. Після цього аграрії зможуть претендувати на державну підтримку, зокрема для покриття середнього рівня орендної плати за землю та мінімального податкового зобов’язання.
Суспільне повідомляло, що фермери прифронтової Новоолександрівської громади Запорізької області звернулися з проханням сприяти внесенню населених пунктів, що зазнають регулярних обстрілів, до зони активних бойових дій. Такий статус передбачає звільнення від сплати податку за користування землею.
