У законодавстві України досі чітко не прописано, за яку діяльність в окупації держава може переслідувати громадян. Тому мелітопольці перебувають у невіданні щодо свого майбутнього після звільнення.
Тема колабораціонізму в анексованому Росією Криму, Мелітополі та інших захоплених містах є важливою, але неоднозначною, тому в суспільстві є запит на визначеність у цьому питанні.
Колаборанти — це люди, які через свої внутрішні переконання добровільно погодилися допомагати російським окупантам встановлювати і зміцнювати контроль над окупованими територіями.
За результатами дослідження, проведеного авторитетною українською правозахисною організацією "ZMINA. Центр прав людини", українське законодавство про відповідальність за колабораціонізм не враховує норм міжнародного гуманітарного права і переслідує українців, які виконують життєво необхідні функції в окупації, наприклад, забезпечують функціонування ЖКГ або медичних служб.
"У законодавстві досі чітко не прописано, за яку діяльність в окупації держава може переслідувати громадян. Поки держава не вирішує проблеми в законодавстві, населення України в окупації все більше віддаляється через усвідомлення того, що законодавство може вважати їх колаборантами. На цьому грає Росія, спекулюючи тим, що якщо Україна повернеться, то всіх поголовно вважатимуть зрадниками і посадять", — звертають увагу на серйозність ситуації в правозахисній організації.
Радянський дисидент, кримський правозахисник Олег Софяник вважає, що в цьому питанні потрібна ясність.
"В українському законодавстві досі немає чіткої диференціації колабораціоністської діяльності. Необхідна ще більша робота депутатів, правозахисників і юристів з цього дуже серйозного питання. Гостро це питання в проукраїнському суспільстві не стоїть. Кримчани, які зберегли вірність Україні, пристрасно бажають звільнення півострова від російських окупантів, чекають на ЗСУ і готові терпіти і блокаду, і обстріли, аби їх звільнили від окупації. Реально бояться цього проросійськи налаштовані жителі півострова, які зрадили свою країну і активно співпрацюють з окупантами. Ось на них путінська пропаганда успішно діє в цьому питанні. І вони страшенно бояться повернення контролю України над Кримом. Саме до них український закон має бути нещадним. Ці люди — злочинці. Є ще численний прошарок — ось із ними найскладніше в цьому питанні", — прокоментував правозахисник ситуацію.
Необхідно зазначити, що проукраїнські жителі Мелітополя також радіють ударам по позиціях окупантів і чекають на звільнення. Завдяки допомозі жителів окупованого міста українська розвідка отримує актуальні відомості про чисельність, розташування позицій ворога та інші важливі відомості.
Разом з тим, багато хто змушений працювати, так чи інакше контактуючи з окупаційною владою.
Засновник громадської організації "Вільний Крим" Олексій Єфремов упевнений, що в сучасній ситуації загрозливі заяви на адресу жителів окупованих територій дійсно грають на руку пропаганді Кремля.
"Щодня мені пишуть перелякані кримчани та інші жителі ТОТ і засипають запитаннями. А що мені буде за те, що я жила/працювала/навчалася в окупації? Доводиться мені та іншим волонтерам на пальцях роз'яснювати, заспокоювати, підбадьорювати. По суті — це робота більше психолога, ніж юриста, бо законодавець поки що не дає чітких роз'яснень, доступних будь-якому громадянину України. Я твердо впевнений, що необхідно ввести мораторій на гучні загрозливі заяви. Що потрібен не тільки батіг, а й пряник. Потрібно заохочувати і стимулювати жителів захоплених територій, а не сіяти паніку і розбрат, заради піару і згадок у ЗМІ", — зазначив у коментарі Крим.Реалії громадський діяч.
Проукраїнський активіст із Білогірська, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, розповів Крим.Реалії, що "питання досить актуальне для сучасного суспільства".
"Багато людей бояться повернення української влади через те, що вона, на їхній погляд, почне переслідувати не тільки затятих адептів "русского мира", а й усіх інших жителів. На цьому також грає Росія, нагнітаючи українофобські настрої. В українському законодавстві потрібно вже зараз чітко прописувати норми, згідно з якими людину можна або не можна вважати колаборантом. Тоді люди знатимуть, кого і за що покарає українська влада після повернення, а хто може спати спокійно, що усуне всі інсинуації щодо цього", — розповів активіст.
Незалежний громадський діяч із Ялти, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, розповів Крим.Реалії, що навіть проукраїнськи орієнтованим кримчанам доводиться поступатися деякими своїми принципами в умовах окупації.
"Як поводитися людині, яка проживає в окупації? Вельми непросте питання. Наприклад, якщо хлопця, який закінчив школу, призвали в російську армію, що йому робити? Не піти в армію, дочекатися кримінальної справи й отримати реальний термін?! Якщо людина займається, приміром, випічкою хліба, їй не торгувати, значить, не заробляти на життя і з голоду померти?! Інший приклад: протягом тривалого часу мені говорили, що треба отримати російський паспорт, а то будуть проблеми. Що звучало як неприхована погроза. Україна — не СРСР, думаю, обговорення питання поголовної депортації лише негативно впливає на її імідж. Очевидно, що активно обговорюють ці питання люди, які не мають поняття, як зараз жити в окупації", — поділився своїм баченням проблеми громадський діяч.
Станом на 15 червня 2024 року, за даними Служби безпеки України, зареєстровано 9179 кримінальних проваджень за статтею 111-1 КК України ("Колабораційна діяльність"). У Єдиному державному реєстрі судових рішень є 1442 вироки у справах за статтею 111-1 КК України, а найбільше вироків із них (484) за першою частиною статті 111-1 — щодо публічного заперечення російській агресії. Однак наразі практично всі кримінальні справи відкрито щодо затятих прихильників "русского мира", які активно допомагають ворогові. Це можна побачити по ситуації з мелітопольськими колаборантами. Кожен з них відомий городянам своєю активною діяльністю на благо окупаційної влади і на шкоду українській державі.