Село, де шукають тіла окупантів / © ТСН
На Донеччині триває операція з пошуку тіл загиблих російських військових — саме в районах, де наприкінці літа та восени точилися найзапекліші бої. Робота надзвичайно небезпечна: пошуковців постійно переслідують ворожі дрони, а під тілами нерідко знаходять приховані гранати та розтяжки. Повідомляє ТСН.
Про людей і техніку, які займаються евакуацією останків противника, а також про те, чому ця робота є важливою для України, — у спеціальному репортажі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.
Підготовка: 10 хвилин на виїзд і рушниця проти дронів
Збірна пошуково-евакуаційна група діє максимально швидко. На підготовку — близько десяти хвилин: перевірити авто, залити «незамерзайку» й підготувати зброю. Цього разу з собою беруть дробовик — він потрібен не для бою з піхотою, а для захисту від російських БпЛА.
Командир групи Ігор Журбенко пояснює: «Там ще можуть бути живі недобитки. Територію зачищали тиждень тому, але її досі прочісують».
У рюкзаках — мінімум речей і чорні пакети для тіл. Виїзд дозволяють лише після сигналу від бойових підрозділів. Час роботи обмежений: максимум дві години — знайти, завантажити і якнайшвидше відійти.
Села-привиди та смертельні пастки
Пошук відбувається у зруйнованих селах, де давно не залишилося цивільних. Бійці обстежують двори й господарські будівлі. Українських воїнів, які загинули тут у боях, забрали одразу після звільнення населених пунктів. До тіл окупантів дісталися лише зараз — після повного зачищення території.
Чому українці ризикують життям заради тіл ворога? Відповідь проста: міжнародне гуманітарне право зобов’язує це робити. Але є й практичний аспект — повернення загиблих росіян створює можливість для репатріації тіл українських захисників. Це обмінний фонд.
Ситуацію ускладнюють здичавілі собаки, які розтягують останки, та постійні попередження по рації: «FPV у вашому районі». Пошуковцям доводиться ховатися в напівзруйнованих будівлях і чекати.
Відступаючи, російські військові часто мінують тіла своїх загиблих.
«Обережно, тут граната», — попереджає один із бійців, оглядаючи чергове тіло.
Чому не залучають собак
У межах місії «На щиті» працюють спеціально навчені пошукові собаки. Вони здатні миттєво знаходити людей за запахом, однак їх використовують виключно для пошуку українських воїнів. Ризикувати такими тваринами на замінованих ділянках заради тіл окупантів не будуть.
Для роботи в лісосмугах часто залучають саперів: під опалим листям тіла практично непомітні. За один виїзд з невеликої ділянки можуть винести до шести пакетів.
Роботи на полі бою
Місія «На щиті» також тестує наземні роботизовані комплекси — гусеничні платформи, здатні евакуювати тіла без участі людей.
Боєць із позивним «Корінь» розповідає: «Ця машина може затягнути тіло під кутом до 30 градусів. Одну таку ми вже втратили на Запоріжжі — вона успішно завантажила загиблого, але була знищена FPV-дроном на зворотному шляху».
Завершення маршруту — морг і репатріація
У тилу тіла зберігають у спеціальних рефрижераторах. Усередині — чорні мішки та іржаві жетони з написом «Вооруженные силы России».
Ці останки тут ненадовго. Під час наступної репатріації їх передадуть РФ. Єдина причина, чому їх збирають, — щоб повернути додому українських воїнів, які мають нарешті лягти «На щиті».
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
