колаж РІА Південь
В українському інформаційному просторі розгорілася гостра дискусія: чи загрожує країні масовий відтік переселенців назад у захоплені ворогом міста, зокрема в окупований Мелітополь.
Поки голова Центру вивчення окупації Петро Андрющенко озвучує тривожні прогнози про десятки тисяч людей, готових повернутися, експерти закликають дивитися на ситуацію глибше. Політтехнолог і кандидат історичних наук Олег Постернак прокоментував цю ситуацію для видання From-UA, оцінивши реалістичність таких сценаріїв на прикладі Мелітополя, Маріуполя та Бердянська.
Читайте також: дві окупації та нуль допомоги: чому програми компенсацій за житло «не бачать» трагедію Мелітополя та Донецька
Армія нікуди не піде: ілюзія миру в окупації
На думку Постернака, масового «переможного» повернення, як це намагаються представити в РФ, очікувати не варто. Досвід 2014 року показує, що більшість тих, хто виїхав, намагаються пустити коріння на новому місці. Головний стоп-фактор — повна відсутність безпеки.
«Ви ж розумієте, що армію звідти не виведуть: навіть якщо війна припиниться, вона як і раніше буде знаходитися і в Бердянську, і в Мелітополі, і в Маріуполі. Грабежі, вилучення майна, вбивства — це реальність, яка зовсім не є привабливою для людського життя», — підкреслює експерт.
Постернак упевнений: стратегічно демократична Україна та Європа залишаються набагато привабливішими, ніж окуповані території з їхньою автократією та «бандитськими формуваннями», які лише множитимуться.
Побутовий полон: навіщо люди їдуть у Мелітополь зараз
Тим не менш, певний відсоток українців все ж таки розглядає можливість повернення. Експерт пов'язує це не з ідеологією, а з необхідністю «налагодження побутових та фінансових справ». І в цій точці експертна думка перетинається із суворою реальністю, яку фіксують журналісти РІА-Південь.
Основні причини повернення мелітопольців сьогодні:
Шантаж «націоналізацією»: Окупанти проводять тотальну інвентаризацію. Якщо власники не проживають у житлі фізично, його оголошують «безгосподарним» і відбирають. Для багатьох це єдиний актив у житті, який вони намагаються врятувати.
Сімейні трагедії: Люди їдуть, щоб доглядати за тяжкохворими батьками або організувати похорон близьких. Мелітопольчанка Анастасія, яка прожила рік у Польщі, повернулася саме через хворобу матері. Зараз вона змушена жити «на два доми», розриваючись між чоловіком у ЄС та житлом в окупації.
Злидні в евакуації: Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець зазначає, що скорочення виплат ВПО та відсутність доступного житла в Україні штовхають людей у прірву.
«Єдине, на що можуть розраховувати ті, хто не має грошей, — ліжко в імпровізованому шелтері у приміщенні колишньої школи чи гуртожитку. Програма "єОселя" з внеском 25% явно не для тих, хто втратив усе», — ділиться переселенка Світлана.
Читайте також: ВПО з Мелітополя та інших ТОТ обіцяють по 2 мільйони на житло – розповідаємо про нюанси та підводні камені програми
Соціальний розкол: норма чи зрада?
Одне з найболючіших питань — як суспільство сприймає тих, хто обрав шлях повернення. Олег Постернак констатує: повернення в окупацію не сприймається як норма.
«Втома від війни та певна лінія розколу і роз’єднаності суттєво впливають на те, як українці розуміють один одного. На жаль, наше суспільство зараз мозаїчне, у цьому плані воно сильно травмоване війною. Ексцеси та недорозуміння ще довгий час переслідуватимуть українців», — вважає політтехнолог.
Тобто повернення в Мелітополь сьогодні — це найчастіше не добровільний вибір, а результат відчаю та страху втратити останнє. Однак за можливість «обійняти рідні стіни» доводиться платити величезну ціну: обов'язкове отримання російського паспорта та життя під постійним наглядом каральної машини. Ситуація стає серйозним викликом для державної політики: якщо переселенці не побачать реальної перспективи житла та роботи в Україні, «тиха реінтеграція» в окупацію може стати масовою трагедією.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
