Френк Гері / © Associated Press
Світ втратив одного з найвидатніших архітектурних візіонерів ХХ століття — Френка Ґері. Автор культових споруд, зокрема Музею Гуггенхайма в Більбао та Концертного залу Волта Діснея, помер у віці 96 років у своєму будинку в Санта-Моніці після нетривалого захворювання дихальних шляхів. Повідомляє ТСН.
Про смерть архітектора повідомив представник компанії Gehry Partners. Матеріал підготували Нік Ґласс і Фіона Сінклер Скотт, пише CNN.
Френк Ґері народився в Торонто (Канада). Архітектурну освіту здобув в Університеті Південної Каліфорнії, а міське планування вивчав у Гарварді. У 1962 році заснував власне архітектурне бюро в Лос-Анджелесі.
Переломним моментом у його кар’єрі стала реконструкція власного будинку в Санта-Моніці у 1978 році. Використавши нетрадиційні матеріали — шлакоблоки, фанеру, профнастил і металеву сітку — Ґері створив проєкт, що привернув першу широку увагу.
«Ми придбали крихітне бунгало, і я збудував будинок навколо нього приблизно за 50 тисяч доларів… І кільком людям це дуже сподобалося», — згадував він у розмові з Річардом Солом Вурманом у 2008 році.
У 1989 році Френк Ґері отримав Прітцкерівську премію — найпрестижнішу нагороду в галузі архітектури. Однак справжню світову славу йому приніс Музей Гуггенхайма в Більбао (Іспанія). Облицьований титаном будинок із вигнутими формами, що «сяяв, наче величезний букет сріблястих риб», як писав Vanity Fair, спричинив архітектурну революцію та прославив Ґері на весь світ.
Після успіху Більбао він реалізував низку знакових проєктів: Музей попкультури в Сіетлі (2000), Концертний зал Волта Діснея в Лос-Анджелесі (2003), Фонд Louis Vuitton у Парижі (2014). У 2016 році президент США Барак Обама вручив архітектору Президентську медаль Свободи.
Ґері докорінно змінив уявлення про сучасну архітектуру, використовуючи для проєктування ті самі комп’ютерні програми, що й під час розробки винищувачів. Його надихали природні форми, японські храми, хокей і гітари Stratocaster.
Архітектора згадують як людину з тихим голосом, прямолінійним характером і тонким почуттям гумору. Колеги й партнери відзначали його величезний професійний і людський вплив.
Голова LVMH Бернар Арно назвав Ґері «дорогим другом» і наголосив на силі їхнього творчого партнерства: «Він назавжди залишиться генієм легкості, прозорості й витонченості».
Ненсі Пелосі також високо оцінила спадщину архітектора:
«Френк залишив незгладимий слід у Лос-Анджелесі, Каліфорнії, США та всьому світі — не лише своїми проєктами, а й щедрістю душі».
Сам Ґері відкидав ярлики та вважав власну архітектурну мову реакцією на постмодернізм і спробою повернутися до первісних форм природи:
«Я сказав собі: „Чому б не повернутися на 300 мільйонів років назад, ще до появи людини, — до риби?“ Саме тоді я й почав малювати свої „рибні трюки“», — згадував він у Vanity Fair.
Френк Ґері залишив по собі спадщину, яка радикально змінила архітектурний ландшафт світу й продовжує надихати нові покоління архітекторів.
