На Мелітопольському напрямку російські окупанти намагаються повернути позиції, які вдалося відбити ЗСУ, тож намагається атакувати якомога активніше.
Про це в ефірі 24 каналу розповів боєць легіону “Свобода” Костянтин Денисов.
За його словами, останнім часом зокрема через погодні у мову росіяни проводять наступальні дії під прикриттям артилерії. Також десантно-штурмові підрозділи противника під прикриттям бронетехніки ходять в піхотні атаки і застосовують авіацію — скидають у бомби, намагаючись у такий спосіб знайти місця скупчення живої сили і техніки.
— Все це пов'язано з тим, що вони (росіяни — прим.ред ) намагаються зараз “зрізати” ті території, які вони втратили під час активних бойових дій за крайні місяці, — каже Костянтин Денисов.
Рашисти завжди намагаються знайти слабкі місця в обороні українських воїнів, накриваючи Українські позиції артилерійські вогнем.
Що стосується танків, росіяни виявились кмітливими: окупанти використовують техніку не тільки під час наступальних операцій, але й закопують в грунт і використовують як “замінник” артилерії, з якої б'ють по позиціях українських військових.
— Рашисти ховають їх десь там по посадках і використовують просто як артилерійські установки для обстрілів. І знову ж таки ми маємо розуміти, що на цьому напрямку у рашистів танки різноманітні: від всякої рухляді типу Т-55 до сучасних Т-80, які пройшли модернізацію, які обладнані високоточними високоточними пристроями і в тому числі приладами нічного бачення. Старі вони здебільшого так і використовують як артилерійські установки, а більш сучасні використовують під час наступальних дій на позиції наших побратимів.
Кількість атак за добу доволі нерівномірна, розповідає Денисов, проте на Мелітопольському напрямку це не менше 5 на добу під незтихаючий гул артилерії. Вночі виходять рашистські ДРГ, працюють снайпери, спецпризначенці та розвідники.
— Вони десь близько опівночі заряджають гради і потім починають працювати по позиціях українських сил оборони.
Кілька разів на день рашисти скидають керовані авіаційні бомби, але намагаються триматися якнайдалі, каже боєць легіону “Свобода”. Зазвичай окупанти працюють на відстані 50-60,а то і 70 кілометрів від лінії зіткнення, таким чином намагаючись убезпечити свої літаки.
— І в 22-му, і в 23-му році окупанти втратили доволі таки суттєву кількість своїх літаків тут на Запорізькому напрямку, тому вони звісно бережуть свою техніку, чого не скажеш по людях.
За словами Денисова, рашисти скидають авіабомби, намагаючись або бити по скупченнях техніки, або по логістиці чи інфраструктурі. Та здебільшого виходить так, що снаряди потрапляють по житлових будинках або по будівлях, які не несуть під собою жодного військового навантаження.
— Це можуть бути якісь там лікарні, фельдшерські пункти, багатоповерхові будинки, де немає нічого військового крім того, що вони стоять в зоні бойових дій. Плюс ми ж маємо розуміти, що неодноразово вже були випадки, коли коригувальниками цих ударів виступали якісь місцеві “ждуни”.
Сили Оборони України продовжують крок за кроком звільняти наші землі.
