перекрили прохід. фото з відкритих джерел
В окупованому Мелітополі міське середовище більше не працює на людей, а все частіше — проти них.
Перекриті проходи, дивні обмеження та рішення без пояснень стають звичною частиною повсякденності. Черговий приклад: історія з 10-м училищем. Ось що пишуть мелітопольці в мережі:
— Адміністрація та охорона 10-го училища, ви закрили та облили мастилом паркан, вихід усього району Юрівки на вулицю Лютневу. Бабусі з тачками та діти до школи обходять за сотні метрів через зграю собак. Скажіть, вам полегшало? То закрийте всю свою територію, взагалі попустить. Скільки треба мати ненависті та неповаги до людей, що проходять повз, аби таке вчинити, — емоційно пише автор публікації.
Судячи з коментарів, ситуація не обмежується лише перекритим проходом. У місті коїться дивний безлад, кожен робить що заманеться:
«У мене вікна виходять у двір педуніверситету, так вони нам закрили їх чорною плівкою… навіть сил немає йти з'ясовувати причину цих фокусів».
«Просто п…ць, до дитячої поліклініки, школи, садочка обходити бозна-куди, а коли фури їздили і дорогу всю розбили, то це можна було, совісті нуль, залиште хоча б хвіртку, все одно срач в училищі».
«Навіщо сюди писати? Зберіть підписи. Пишіть у Кремль. Тоді буде результат», — радять мелітопольці.
Останній коментар, по суті, і є головним поясненням того, що відбувається. Коли проблему на рівні міста вирішити неможливо, з'являється універсальна порада — писати «нагору». Не в адміністрацію району, не в міські служби, а одразу в Кремль — як у єдину інстанцію, де суто теоретично може бути бодай якась реакція.
І це вже не про конкретний паркан, а про систему, в якій рішення ухвалюються без урахування базових речей — як люди взагалі будуть пересуватися. Тому що закрити прохід дуже просто. Думати про те, що ним ходять діти, літні люди, батьки з візочками, та шукати компроміс — складніше.
Читайте також: Енергетика під окупацією: як у Мелітополі росіяни приписують собі «успіхи» та розпилюють бюджет
При цьому подібні ситуації в місті виникають регулярно. Як раніше писав РІА Південь, Мелітополь неодноразово перекривали, перекопували та змінювали маршрути руху так, що люди не могли ні пройти, ні проїхати. Інфраструктура змінюється насамперед під завдання окупаційної системи, а не задля зручності мешканців. Навіть будівництво доріг відбувається не тому, що вони потрібні людям, а тому, що це необхідно в поточних умовах. І історія з парканом — це просто черговий окремий випадок тієї ж логіки.
Раніше затишний Мелітополь перестає бути простором для життя і поступово перетворюється на територію, де можна перекрити прохід, заклеїти вікна чорною плівкою або змінити маршрут — без пояснень і без зворотного зв'язку. А людям залишається або шукати обхідні шляхи, або писати листи туди, де їх, швидше за все, навіть не прочитають. І питання в тому, чому це взагалі стало можливим і нікого не дивує. Ну, крім мелітопольців, звісно.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
