Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська (фото надані прес-службою НУ "Львівська політехніка")
В умовах воєнного стану українська вища школа проходить через глобальну трансформацію, вимушено виборюючи кожного абітурієнта та конкуруючи з європейськими освітніми майданчиками. Один із найстаріших технічних університетів країни — Національний університет «Львівська політехніка» — не лише адаптується до сучасних демографічних реалій, а й демонструє засадничі зміни у системі управління. Вперше за понад два століття існування закладу його очолила жінка.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на ексклюзивне інтерв'ю новообраної ректорки Львівської політехніки Наталії Шаховської, вітчизняні заклади вищої освіти вже стали повноцінною частиною світового ринку праці та знань. За її словами, головними завданнями адміністрації є збереження інтелектуального потенціалу викладачів, модернізація застарілої інфраструктури та розгортання навчальних програм, безпосередньо пов'язаних із посиленням обороноздатності України.
Зрушення системи: демократичні вибори та подолання стереотипів
Обрання жінки на посаду керівника провідного технічного вишу розглядається в академічній спільноті як важливий етап модернізації вищої школи. Сама Наталія Шаховська зазначає, що в сучасному науковому середовищі професіоналізм давно витіснив гендерні упередження.
"Я стала першою жінкою-ректоркою за понад 200 років історії Львівської політехніки. Це питання можна розглядати не лише як особисту перемогу, а радше як певне зрушення системи. Якщо говорити про стереотипи, то під час мого навчання у Львівській політехніці справді виникали питання щодо ролі жінок в ІТ, однак це було понад 20 років тому."
Виборчий процес у закладі пройшов за умов високої конкуренції та прозорості, ставши прикладом для інших українських вишів на тлі нещодавніх гучних скандалів у керівництві київських університетів. Ректорка наголосила на високому рівні свідомості викладачів та студентів під час голосування:
"Щодо виборів, мені здається, що колектив Львівської політехніки продемонстрував велику зрілість. Сам процес був мотивуючим: люди приходили голосувати, як на свято, щоб висловити свою позицію. Прозорість і чесність виборів забезпечили передусім відкриті комунікації кандидатів із колективом, донесення власних програм і чесні відповіді на запитання. Під час кампанії сформувалися групи підтримки з різних інститутів, які повірили в мене як лідера, і я щиро вдячна їм за це."
Демографічні виклики, 12-річна школа та конкуренція із Заходом
Масовий виїзд молоді за кордон та загальне скорочення кількості випускників шкіл створюють серйозні ризики для набору студентів. Особливо критичним може стати рік, коли українські школи вперше випустять 12-класників, що призведе до тимчасового дефіциту абітурієнтів.
Для нівелювання цих ризиків Львівська політехніка впроваджує такі стратегічні кроки:
- Концепція освіти впродовж життя (Lifelong learning): орієнтація на доросле населення, яке потребує повної перекваліфікації або здобуття додаткових компетенцій у цифровій економіці.
- Робота з ветеранами: створення спеціальних адаптаційних освітніх траєкторій для демобілізованих військовослужбовців.
- Залучення випускників коледжів: розширення програм інтегрованого навчання.
- Зміна географії вступників: через безпекові чинники значно зріс потік студентів із центральних та східних областей України, які обирають офлайн-навчання на технічних напрямах.
Попри те, що матеріально-технічна база українських вишів часто поступається закордонним аналогам, якість практичної підготовки та рівень безпосередньої взаємодії вітчизняних програм із реальним бізнесом залишаються конкурентоспроможними на світовому рівні.
Фінансовий зріз та попит на спеціальності
У 2025 році Львівська політехніка очолила загальнонаціональний рейтинг за кількістю поданих заяв, акумулювавши понад 45 698 заявок від 17 000 абітурієнтів на 3428 місць державного замовлення.
Структура попиту та вартість комерційного навчання розподілилися нерівномірно:
- Топ-спеціальності за популярністю: менеджмент, психологія, маркетинг, кібербезпека, інженерія програмного забезпечення та право.
- Найдорожчі освітні програми (дані за 2025 рік): перше місце посідають «Системи штучного інтелекту» — 69 900 гривень за навчальний рік. Навчання на транспортних технологіях коштувало 50 000 гривень, а на психології — 49 500 гривень.
- Найдоступніші напрями: базові інженерні та класичні технічні спеціальності (матеріалознавство, будівництво, електроенергетика, теплоенергетика) зафіксовані на рівні 38 900 гривень за рік.
- Галузевий дефіцит: університет відчуває гостру нестачу студентів на фундаментальних наукових напрямах — у хімії, прикладній фізиці та прикладній математиці, які є критично важливими для майбутньої відбудови зруйнованої інфраструктури.
Оборонний вектор, Boeing та національний спротив
З початком повномасштабної війни Львівська політехніка оперативно інтегрувала оборонні елементи у цивільний освітній процес. В університеті активно розвиваються міждисциплінарні програми з авіоніки та конструювання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), а також впроваджуються системи штучного інтелекту для вирішення практичних завданий державних відомств (зокрема, розроблено чат-бот для НАБУ).
Окрім цього, впроваджено суттєві зміни у військовій підготовці:
- Замість традиційних військових кафедр розгорнуто профільну кафедру базової військової підготовки.
- Курс є обов'язковим для всіх студентів-чоловіків 1–2 курсів і орієнтований на концепцію національного спротиву.
- Технічна база оновлюється завдяки іноземним партнерам — за підтримки корпорації Boeing в університеті облаштовано спеціалізовану лабораторію із сучасним симуляційним тренажером для підвищення кваліфікації інженерів.
Взаємодія з бізнесом та подолання «освітніх втрат»
Адміністрація вишу робить ставку на пряме працевлаштування студентів ще під час навчання. Наприкінці 2025 року університет мав понад 200 чинних меморандумів із великим бізнесом (серед яких SoftServe, GlobalLogic, OKKO, великі банківські установи) та уклав понад 5000 договорів на виробничу практику. Як результат, 72% випускників-магістрів офіційно підтверджують своє працевлаштування вже протягом першого року після випуску, а загальний обсяг залученої партнерської та благодійної допомоги на інфраструктурні проєкти університету склав майже 50 мільйонів гривень.
Водночас керівництво вишу визнає наявність «освітніх втрат» та психологічних проблем у першокурсників, викликаних роками дистанційного навчання через пандемію та постійні повітряні тривоги. Студентам важче дається соціалізація та командна робота. Для вирішення цієї проблеми в Політехніці цілодобово функціонує Центр психологічної підтримки, а ліквідація прогалин у знаннях компенсується через систему додаткових наукових гуртків, а також профільних літніх та зимових шкіл.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
