Фото: Володимир Зеленський (Getty Images)
Червень та липень 2026 року стануть вирішальними для подальшого перебігу війни та формування архітектури безпеки. Серія міжнародних самітів на рівні Європейського Союзу, «Групи семи» (G7) та НАТО має визначити глобальну стратегію виведення Росії на дипломатичний трек. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що першим фундаментальним кроком до завершення конфлікту має стати повне й безумовне припинення вогню. Проте без залучення міжнародних гарантів та розгортання жорстких моніторингових місій цей крок несе в собі смертельну небезпеку для української лінії оборони на фронті через стрімкий розвиток безпілотних технологій.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на спільну пресконференцію Володимира Зеленського та президента Естонії Алара Каріса, Київ готовий до політичного врегулювання, але виключно за умов реального контролю над діями Кремля.
Економічний тиск та виснаження ворога
Український лідер підкреслив, що сильні позиції ЗСУ на передовій та далекобійні удари по внутрішній інфраструктурі агресора є головними важелями для примусу Москви до переговорів.
Поточні чинники впливу на РФ:
- Колосальні втрати: Щомісяця російська армія втрачає понад 30 тисяч військовослужбовців убитими та важкопораненими, намагаючись прорвати оборону.
- Інфраструктурний дефіцит: Системні атаки на нафтопереробну галузь та військові об'єкти призвели до гострого дефіциту бензину в тимчасово окупованому Криму та окремих прикордонних регіонах Росії.
- Бюджетні пробоїни: Фінансова система РФ перебуває під критичним тиском, а в окремих областях фіксуються масштабні збої в роботі зв'язку.
Головний ризик для України: фактор «кіл-зон» (kill-zones)
Пояснюючи небезпеку поспішного або неконтрольованого перемир'я, Володимир Зеленський вперше детально окреслив військово-технічний ризик, пов'язаний із сучасною специфікою ведення бойових дій.
"Сьогодні є кіл-зони у 20, 30, 40 кілометрів, які збільшуються з розвитком дронних технологій. Давайте уявимо собі, що завтра ми сказали припинення вогню. Що буде робити Росія, ми прекрасно розуміємо, якщо не буде у нас гарантерів моніторингу припинення вогню. Росія буде користуватись тим, що кіл-зона вже не кіл-зона, бо є припинення вогню, і підійдуть на 20 кілометрів. На деяких частинах України це великий ризик."
Завдяки масовому застосуванню розвідувальних та ударних БпЛА, українські сили тримають під вогневим контролем (у так званій «зоні знищення») смугу завширшки до 40 км від лінії зіткнення, не дозволяючи ворогу накопичувати сили. У разі оголошення припинення вогню без зовнішнього нагляду, Росія гарантовано використає паузу для того, щоб безпечно підтягнути свої штурмові підрозділи та бронетехніку впритул до українських позицій. Це повністю нівелює технологічну перевагу ЗСУ у дронах і дозволить окупантам здійснити стрімкий прорив одразу після порушення ними ж режиму тиші.
Рецепт безпеки: моніторингові місії та лідери-гаранти
Єдиним безпечним механізмом реалізації першого кроку до миру Україна вважає залучення третіх сторін. Країни-гаранти, які братимуть участь у мирному процесі, повинні не просто підписати документи, а негайно завести свої військові моніторингові місії на лінію розмежування для фіксації кожного пострілу чи переміщення техніки.
Для запуску цього складного процесу необхідна пряма зустріч на найвищому рівні за участю лідерів України, Європи, Росії та обов'язково Сполучених Штатів Америки. Проте, як констатував Зеленський, країна-агресорка наразі не демонструє жодної реальної готовності до конструктивного та чесного діалогу.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
