Фото: Макс Требухов
Тендер на розмінування і компенсації аграріям
Координувати всіх учасників очищення територій і гравців майбутнього ринку доручили Міністерству економіки. Для цього створили Центр гуманітарного розмінування, нині йому шукають очільника.
На найближчі роки серед пріоритетів міністерства – прискорити обстеження територій, наростити спроможність урядових структур (їхній особовий склад і техніку), а також спростити сертифікацію для міжнародних і місцевих операторів, розповідає Юлія Свириденко.
«Відкрита мапа замінованих територій автоматично стане мапою скарбів». Як в Мінекономіки бачать підхід до очищення територій
Наразі таких в Україні працює 16, більшість – міжнародні. 26 – у черзі отримати сертифікат для проведення робіт. І близько 40 зверталися до міністерства, щоб дізнатися алгоритм сертифікації.
Фото: Макс Требухов Юлія Свириденко
«Ми повинні відкрити цей ринок послуг з розмінування. Це точно нова історія, нам нічого реплікувати зі світового досвіду. І цю послугу ми зможемо також експортувати», – зазначає міністерка.
Нещодавно в Україні через систему «Прозоро» провели перший аукціон з розмінування. Виставили невелику ділянку лісу на Житомирщині – близько трьох гектарів. Через відсутність такого досвіду у світі оператори на попередній зустрічі поставилися до цього «з великою недовірою», зазначає Свириденко.
У результаті на аукціон прийшов один оператор.
«Він боявся високої конкуренції і першим кроком одразу поставив ціну на 100 000 грн меншу, ніж було анонсовано. Це економія для саперів. І сигнал для ринку, що ми будемо йти в аукціони на сільгоспземлі», – пояснює міністерка.
Говорити про проведення другого аукціону поки що зарано, зазначає Ігор Безкаравайний, заступник міністерки, координатор напряму гуманітарного розмінування в Міністерстві економіки.
«Ми маємо спершу тут прописати угоду, повністю провести цей тендер, подивитися, які перешкоди виникатимуть, і коли завершимо – вже будемо виходити на масову історію», – деталізує він.
Фото: Макс Требухов Ігор Безкаравайний
Так Мінекономіки планує організувати і державну підтримку аграріїв, каже Юлія Свириденко.
«Ми заклали кошти в держбюджеті на наступний рік, щоб купувати послуги з розмінування для сільгосппідприємців, аби частково компенсувати це їм. Поки що це десь 2 млрд грн. Сподіваємось, з часом будуть й інші донори», – додає міністерка.
Крім основного пріоритету: інфраструктура, домогосподарства, сільгоспземлі, ліси, водойми – визначилися, що слід очищати саме аграрні землі. Після обстеження, коли визначено рівень ураження територій, спершу очищуватимуть менш забруднені, щоб після їх опрацювання фермери могли братися до роботи. Найбільш забруднені залишатимуть наостанок, щоб не застрягати з ними.
Фото: Макс Требухов
Обстеження і техніка
Віталій Лопушанський – засновник стартапу «UADamage». Після повномасштабного вторгнення він і команда за допомогою супутникових даних і штучного інтелекту розробили мапу пошкодженої та знищеної росіянами нерухомості. Згодом включилися в історію забруднених російськими снарядами територій.
Фото: Макс Требухов
«У нас комплексний підхід, адже території спершу потрібно пріоритезувати. Тому ми за допомогою супутникових даних збираємо відомості про розташування кратерів від снарядів і накладаємо на карту кадастрового реєстру. Коли урядові структури вказують, на яких територіях зосереджуємось, там уже можемо облетіти дронами, провести візуальну інспекцію, далі дроном зі спеціальними сенсорами, які бачать міни під землею. Ми працюємо з мультиспектральниками та термокамерами, які дозволяють бачити нагріті чи сильно охолоджені предмети під землею», – пояснює Віталій.
Фото: Макс Требухов
Розробник відкриває ноутбук і демонструє, як виглядають опрацьовані території. На моніторі – мапа двох територіальних громад Херсонщини, всіяна червоними та жовтими цяточками. Подекуди просвіту немає.
Під час наближення видно, як програма, крім кратерів, виділяє уламки снарядів – ось, наприклад, хвостовик від «Урагана». Ці дані вже передають або приватним операторам з розмінування, або урядовим структурам.
Фото: Макс Требухов Віталій Лопушанський
У системі вже є інформація про відскановані території Харківської області та півночі Херсонської. Зараз працюють із Миколаївською. Якщо порівнювати статистику по областях – Херсонська найбільш засмічена, зазначає Віталій. І це, до слова, ще не вся територія краю визволена. Яка ситуація відкриється на окупованих територіях, не береться прогнозувати ніхто.
Фото: instagram.com/carolguzy Воронки на полі біля села Мала Рогань Харківської області
Фото: instagram.com/jbmoorephoto Залишки російського гелікоптера лежать у полі з воронками від снарядів у Бісквітному на схід від Харкова.
Фото: Maxar Воронки від артилерійських снарядів біля села Довгеньке Харківської області.
Фото: Facebook/93-тя ОМБр Холодний Яр Знищений російський гелікоптер Ка-52, Харківська область
«Зараз наша ціль – обстежити всю Україну (доступну територію. – LB.ua). Постійно тривають бої, і ми стараємось оперативно збирати супутникові дані і зберігати їх, бо кратери можуть розмитися або зарости травою – і їх не буде видно, уже складніше працювати», – наголошує розробник.
Віталій зауважує – система вчиться постійно, і що більше даних вони отримують, то краще.
«Ми готові надавати свої дані і нейромережі колегам. Ми готові взаємодіяти, бо що більше даних маємо, то краще зможемо натренувати нейромережу», – обґрунтовує.
Фото: Макс Требухов
Про проблемність доступу до частини агроземель говорить і Ян Артюхов, представник компанії «Demining of Ukraine». У них система розмінування «важча» – це установка, прикріплена до трактора, яка після розвідки звичайними дронами проходить по замінованій територій, частина її вириває протитанкові міни, частина давить, наприклад, протипіхотні.
Так за 14 днів команді вдалося очистити 120 га. Але навіть тут, з обстеженням на землі, а не з повітря, виникають труднощі.
Фото: Макс Требухов
«Проблема з рослинністю. Наприклад, на полі була висаджена озима, почалось вторгнення, її ніхто не зібрав, вона впала і перекрила ґрунт, після цього виросла амброзія два метри заввишки, а знизу ще пішов спориш. Тож установкою вже дуже важко виривати ці міни. Тому тут доведеться шукати додаткові способи. Можливо, агродроном спершу пройтися і гербіцидами винищити цей хворост, а далі думати, що з ним робити», – міркує Ян.
Фото: Макс Требухов Ян Артюхов
Агродрон використовує команда благодійного фону «ПОСТУП». Але не з гербіцидами, а з магнітометром. Їм вдалося прикріпити прилад до безпілотника так, щоб покращити показники сканування в 40 разів.
«Магнітометр не нова система, але за рахунок нашого обладнання, яке відводить пристрій на 2,5 м від дрона, зникають перешкоди під час обробки інформації, і ми маємо майже кришталево чисті дані. Бо якщо просто прикріпити магнітометр до дрона (який має металеві елементи. – Ред.), там дуже багато перешкод і буде важко визначити, що лежить у землі», – розказує Руслан Рябченко, інженер проєкту.
Фото: Макс Требухов Руслан Рябченко
Швидкість роботи такого обладнання – 20 просканованих гектарів протягом доби за доброї погоди. Гарантія, яку озвучують розробники – 70%.
«Якщо на полі 100 мін різного класу, то ми знайдемо 70, які містять метал. 30, які мають пластиковий корпус, прилад не побачить», – пояснює Рябченко.
Вартість обладнання – $50 тис. «Ми могли б масштабувати їхню закупівлю і виробництво обладнання, але зараз немає фінансування, ми на власній ініціативі працюємо, шукаємо гранти. А це все за власний кошт», – показує інженер рукою на їхній єдиний дрон з магнітометром, який готують до вильоту.
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Міністерка економіки наголошує – закупівля вітчизняних розробок і локалізація виробництва всередині країни має стати пріоритетом для держави.
«Оборонні закупівлі – це те, як ми можемо підтримати наш бізнес. Тому зараз задача – локалізувати виробництво техніки, і добре, що ми вже переговорили з хорватським колегами, словацькими, вони готові тут виробляти. Ми почали виробляти всередині країни наші машини для підготовки ґрунту. Одна виготовляється Харківським тракторним заводом, інша – у Кривому Розі. Вони пройшли цей складний процес», – говорить Свириденко.
Безкаравайний додає – сертифікація не має бути дуже простою, бо йдеться про людські життя, тож сертифікована техніка повинна показувати однаково високий результат за всіх умов.
Фото: Макс Требухов
«Але процес має бути зрозумілим, і от над цим ми власне зараз працюємо. Щоб для всіх було достатньо сертифікаційних центрів і зрозумілі критерії, вимоги, яким треба відповідати», – розкладає по пунктах заступник міністерки.
Варіантом для розробників, щоб довести своє обладнання до етапу сертифікації, можуть стати проєкти з бізнес-акселерації чи підтримка від партнерів, вважає Безкаравайний.
Наприклад, у червні 2023 року Програма розвитку ООН провела на Чернігівщині випробування техніки з розмінування.
«Під час цього етапу UNDP протестувала 7 технологій БпЛА/сенсорів. З них два змогли стабільно виявляти наземні міни та боєприпаси, що не розірвалися. Ще один БпЛА зміг стабільно виявляти підземні міни та боєприпаси, які не розірвалися», – зазначає Пол Геслоп, один з керівників Служби ООН з питань розмінування.
Фото: Макс Требухов Михайло Шнейдер (ліворуч) і Пол Геслоп
На жовтень-листопад 2023 року організація запланувала вже більш масштабні випробовування.
Тим часом Київська школа економіки анонсувала акселератор гуманітарного розмінування, повідомив її операційний директор Михайло Шнейдер.
«Це буде комплекс заходів: освітні компоненти, робота з менторами, дослідження, експерименти на полігонах. Участь зможуть узяти різні компанії та стартапи, які розвиваються у сфері розмінування», – пояснює він.
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
