«Коли треба до когось звернутися, то звертаємося до Бога». Як святкують Великдень військові на Донеччині

08.05.2024

«Це священник Православної церкви України», — представляє капелан Олександр свого цивільного колегу зі Словʼянська військовим у лікарні. Дехто з них має повʼязки на руках і ногах, але загалом у відділенні немає важких — таких одразу відправляють на лікування в міста подалі від лінії зіткнення.

Священник читає коротку службу, молиться разом з вірянами і щедро кропить свяченою водою паски.

Фото: Зоряна Стельмах Отец ПЦУ Владислав освячує паски, капелан Олександр (посередині)

Фото: Зоряна Стельмах

«Смерть дарує нам мотивацію, дарує підкріплення нашої віри, наших переконань того, що ми гідні жити на нашій землі, яку нам дав Бог, за нашим власним розумом, — продовжує капелан. — Тому нехай Божа милість, Божа благодать, Божа охорона і допомога буде з кожним із нас. Зі святом! Христос Воскрес! Можна пригоститися освяченими кусочками!»

Військові забирають свої паски й уже усміхнені розходяться.

Священнослужителі тим часом заїжджають до іншого підрозділу. Там терапевтка Анна швидко розгортає пакети з пасками. Бо «в упаковці — це не освячене».

Фото: Зоряна Стельмах Капелан Олександр (ліворуч) вітає бійців

Фото: Зоряна Стельмах Святкування Великодня у 41-ій ОМБр

«Чекали саме православного священника, — ділиться Анна. Вона віруюча і радіє, коли в її рідному місті за неї молиться її священник. — Я дуже рада, що приїхав православний батюшка».

Анна виводить під руки ще одного військового на великодню службу.

«Хлопчик, якого я під руку виводила, він тільки вчора повернувся з позиції в Часовому Яру, багато страху бачив, тому в такому стані зараз», — пояснює пізніше.

Анна працювала педіатром, але відчувала поклик допомагати саме військовим. Служить із 2017 року. Лікує військових з хронічними хворобами, а зараз ще й підтримує як психолог. Разом з побратимами вона облаштувала «кімнату для перепочинку» тих, хто отримав контузії чи пережив морально важку ситуацію.

Фото: Зоряна Стельмах Анна

Зовсім недавно військові зробили собі капличку: обтягнули золотистими термоковдрами стіни і поставили вишиту ікону й кілька менших образів. Імпровізовану капличку освятив священник.

В інших місцях військові збираються просто в тіні дерев. Знову невеликими групами. Іноді до служби доєднуються цивільні мешканці, що живуть неподалік.

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах Святкування Великодня у 41-ій ОМБр

«Претензія не в тому, що вони Бога не люблять, а в тому, як роблять свою справу». Капелани про проблеми капеланської служби

«Свято Пасхи — це свято перемоги життя над смертю, світла над темрявою, — звертається до вірян капелан. Він проводить аналогії між життям Христа і службою українців на фронті. — А що ми хочемо? Ми хочемо перемогти нашого ворога. Ворога, який прийшов на нашу землю і наші міста».

Фото: Зоряна Стельмах Отець ПЦУ Владислав (праворуч), капелан Олександр (ліворуч) та бійці 41 бригади

Фото: Зоряна Стельмах Святкування Великодня у 41-ій ОМБр

Військовослужбовець Олексій з дитинства звик святкувати Пасху з рідними. В умовах війни святкування стало підтримкою.

Фото: Зоряна Стельмах Олексій

Фото: Зоряна Стельмах Святкування Великодня у 41-ій ОМБр

«Просто вже два роки йде війна. Дуже хлопці виснажилися. Треба підтримувати тих, хто виходить (з бойових позицій), — каже Олексій. Питаю, чи молиться він і побратими. — Коли треба до когось звернутися, особливо якщо ти сам, а поруч нема нікого, то звертаємося до Бога по-своєму або хто знає які молитви».