Щоб повернути учнів з дистанційки до навчання у класах, у прифронтових містах України обладнують підвальні приміщення, встановлюють модулі безпеки та будують підземні школи.
Цього року для слабозорих дітей та незрячих вихованців Запорізької спеціальної школи-інтернату «Орієнтир» після капітального ремонту відкрили новий мультимедійний клас, кімнату відпочинку та кабінет соціально-побутового орієнтування. В аудиторії для навчальних занять все традиційно – дошка, телевізор, парти та стільці. По сусідству – кімната з кухонним приладдям та куточок психологічного розвантаження з іграшками та двоярусними ліжками.
Ніщо не нагадує про те, що оновлені шкільні приміщення площею майже 170 квадратних метрів – під землею. У сховищі є вбиральні та душові кімнати, пост медичної сестри, ба більше – акумулятори, здатні забезпечувати резервним електроживленням протягом 48 годин.
Через нестачу навчального простору сучасне укриття у мирний час буде використовуватися як додаткові шкільні приміщення
У школі-інтернаті «Орієнтир» навчається 230 дітей з різноманітними порушеннями зору, в тому числі – тотально незрячі. Особливості їх здоров’я унеможливлюють ефективне дистанційне навчання через екран монітора. Але наявність укриття дозволяє щотижня організовувати чотири дні живого спілкування з педагогами.
У прифронтовому Запоріжжі обладнане сховище в підвалі для проведення навчальних занять під час повітряної тривоги поступово стає звичайною справою.
У Запоріжжі вже половина закладів освіти мають наново обладнані укриття у підвалах
З початку повномасштабного вторгнення через загрозу ракетних ударів і наближеність до лінії фронту, систематичні сигнали повітряної тривоги і мінімальну кількість обладнаних бомбосховищ у прифронтових містах України живе спілкування у школах та дитячих садочках замінили дистанційним форматом.
Коли російський бліцкриг провалився, а війна набула позиційного характеру, стало зрозуміло, що необхідно починати готувати навчальні заклади до роботи в воєнний час. Безпечно повернути дітей за парти було можливо лише за однієї умови – створення укриттів та підземних класів.
Підготовку захисних споруд комунальних закладів у Запоріжжі активно розпочали з липня 2022-го, коли міська рада погодила довготривалу програму розвитку цивільного захисту.
Вже наприкінці року відремонтованими укриттями вдалося забезпечити 99 закладів освіти (це 39% від загальної кількості). У 2023-му на ремонти сховищ і закупівлю обладнання витратили ще майже 120 мільйонів гривень. Зокрема, капітально відновили укриття у 24 школах, п’яти дитячих садочках та семи закладах дошкільної освіти.
У запорізькій владі не приховують: інвестувати у місто за 40 кілометрів від лінії фронту багато охочих немає. Але допомагають напрацьовані зв’язки з міжнародними партнерами. Бомбосховище у згаданій школі-інтернаті «Орієнтир» оновили за кошти Європейського Союзу. Укриття ще двох закладів – школи №15 та гімназії №98 – повністю відновили та обладнали меблями з допомогою ЮНІСЕФ – дитячого фонду ООН.
Укриття запорізької школи №15, обладнаного з допомогою ЮНІСЕФ.
Фото Запорізька міська рада
Фінансування міжнародної організації допомогло перетворити 360 квадратних метрів підземного сховища Запорізької гімназії №98, яка працює в одній будівлі з дитячою школою мистецтв №1, у безпечний навчальний та мистецький хаб для вихованців обох закладів. Масштабні роботи передбачали перепланування та будівництво вбиральні з умивальниками та туалетом, облаштування двох виходів з електромеханічними пандусами, заміну комунікацій та систему опалення, встановлення системи вентиляції і приладів для освітлення та обігріву. Також в укритті з’явилися необхідні для навчання меблі та джерело безперебійного живлення.
Укриття Запорізької гімназії №98 після ремонту
Фото: Запорізька міська рада
«На кінець 2023 року у Запоріжжі обладнане найпростіше укриття мають 123 комунальні заклади освіти: 83 школи та гімназії (70% від загальної кількості), 35 дитячих садків (29%) та п’ять закладів позашкільної освіти (38,5%). Це майже половина від загальної кількості комунальних закладів освіти», – розповіла директорка департаменту освіти та науки Запорізької міської ради Юлія Погребняк.
У 2024-му обладнані захисні споруди мають з’явитися ще у 19 школах та 15 дитячих садочках. Для капітальних ремонтів 24 підвалів підготують необхідну проєктно-кошторисну документацію.
Безпечне укриття – передумова того, щоб школярі нарешті отримали можливість приступити до очно-дистанційної форми навчання. Щоб повернутися до шкіл, потрібне погодження від військової адміністрації і згода педагогічного та батьківського колективу.
На підконтрольній Україні території Запорізької області влада вже погодила проходження освітнього процесу у змішаному форматі 36 закладам освіти. Здебільшого це центри професійно-технічної освіти та спеціальні школи-інтернати обласного підпорядкування, специфіка навчання у яких потребує особистого контакту учнів з викладачами.
У Харкові навчальні класи збудували у підземці метрополітену
У Харкові, що знаходиться за 30 кілометрів від російського кордону, також півтора року після початку вторгнення готувались до повернення очного навчання у можливій безпечній формі. Для цього, як і в Запоріжжі, активно ремонтували підвали навчальних закладів. У 2022 році у школах оновили 51 укриття, у 2023 – ще 34, в тому числі – з допомогою партнерів з Фінляндії, Чехії та Японії. На 1 вересня у місті вже було 85 укриттів, які повністю відповідали необхідним нормам безпеки.
Запоріжжя та Харків мають спільну проблему: ракети російських зенітно-ракетних комплексів С-300 та іншого озброєння долітають до міста за лічені хвилини. Навіть наявність укриття у школі на 100% не убезпечить від загрози дітей та педагогів, які можуть не встигнути спуститися у підвал. Саме через це і попри наявність укриттів в обох містах влада, педагогічні колективи та батьки поки не готові відновлювати очне навчання.
Щоб вирішити цю проблему, Харків першим серед інших міст використав свою інфраструктурну перевагу – розгалужену мережу метрополітену, приміщення якого з початку вторгнення неодноразово ставали прихистком для містян. Навчальний процес з 4 вересня запустили прямо у підвалах харківської підземки – в облаштованих для цього аудиторіях на п’яти станціях: «Університет», «Перемога», «Тракторний завод», «Метробудівників» і «Академіка Павлова». Новостворені класи площею 40 квадратних метрів розраховані на 20 дітей і обладнані системою рекуперації повітря та звукоізоляції. Всередині все відповідає шкільній аудиторії – парти, дошки та інше навчальне обладнання. Окрім самих класів, для дітей обладнали медичні кабінети, вбиральні та ігрові майданчики.
Президент України під час візиту до Харкова у «метрошколі» на станції «Університет».
Фото: Офіс Президента
Від опорних шкіл дітей до метрополітену і назад у супроводі педагога безкоштовно підвозять спеціальні автобуси в супроводі патрульної поліції. Для цього у Харкові розробили 34 маршрути.
Система навчання повністю відповідає звичайній шкільній програмі і є комбінованою: у підземці учні вчаться два-три дні, решту – вдома в форматі онлайн. Уроки проходять у дві зміни: з 9:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00. У першу навчаються здебільшого учні молодшої школи. Для учнів першого-третього класу заняття тривають 30-40 хвилин, для дітей старшого віку – традиційні 45 хвилин. Окрім педагогів, до процесу також долучені помічники вчителя і психологи.
Фото: Офіс Президента
Після експериментального запуску навчання кількість бажаючих навчатися у підземці зросла майже вдвічі. Для навчання у «метрошколі» на сьогодні сформовані 105 навчальних груп (починали з 60). Всього – 2094 дітей 1-11-х класів.
З нового року у «метрошколі» розпочнеться підготовка дітей до першого класу. На сьогодні вже записалися 400 учнів – з трьох тисяч, які підуть до школи наступного року.
На Харківщині з’являються перші в Україні підземні школи
За словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, загалом у місті навчається 112 тисяч школярів. Близько половини з яких перебуває за межами області або України. Тобто у «метрошколі» в комбінованому форматі навчається менш ніж 5% харківських школярів. Усі інші продовжують навчатися на дистанційці.
«Можливості метро майже вичерпалися, тому сьогодні ми будуємо в Індустріальному районі Харкова першу повноцінну школу під землею, розраховану на офлайн-навчання 900 учнів у дві зміни. Плануємо завершити будівництво наприкінці січня. Маємо наміри створити такі школи у кожному з дев’яти районів нашого міста», – розповів міський голова Харкова.
За словами Харківського міського голови, будівництво підземних шкіл – це оптимальне рішення, здатне на сьогодні поєднати безпеку та очний формат навчання.
Другу підземну школу-бомбосховище площею близько 1400 квадратних метрів вже почали будувати у Слобідському районі міста.
Окрім Харкова, ще дві підземні школи, в яких діти зможуть навчатися під час повітряних тривог, зводять у передмісті. У селищі Коротич Пісочинської громади вона зможе вмістити близько 500 дітей – стільки ж, скільки навчається у місцевій школі. Під час повітряної тривоги укриття зможе захистити людей з дитячого садочка, закладів і будинків поруч.
«Вартість робіт – 99,1 мільйона гривень. Укриття матиме кілька приміщень, санітарні кімнати, три виходи, автономне джерело живлення та буде здатне витримати пряме влучання ракети С-300», – поділився очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Підземні приміщення будуть неподалік основного корпусу школи.
Фото: Харківська ОВА
Друга підземна школа, розрахована на 400 учнів, з’явиться у містечку Люботині. Будівництво обсягом майже 73 млн грн розраховане на два роки. До кінця 2023-го будівельники планують завершити зведення залізобетонної коробки будівлі, у 2024-му – завершити роботи.
В окремих громадах питання безпеки вирішують з допомогою встановлення модульних укриттів. Наприклад, у Безлюдівській селищній раді (передмістя Харкова) для навчальних закладів придбали чотири залізобетонні захисні споруди. Модулі безпеки за 8,2 мільйона гривень встановили на території Безлюдівського (розраховане на 100 людей), Лизогубівського (на 50 людей) та Хорошівського (два укриття на 75 осіб кожне) ліцеїв.
У будівлі Безлюдівського ліцею, збудованій понад століття тому, немає власного підвалу, а збудувати укриття під землею неможливо через близькість ґрунтових вод. Тому поряд встановили таке модульне укриття.
Фото Суспільне Харків
Як повідомляли у Харківській обласній військовій адміністрації, загалом для убезпечення усіх навчальних закладів регіону необхідно близько 1300 укриттів.
***
Умови воєнного часу позбавляють владу прифронтових міст можливості планувати стратегічно. Поки Запоріжжя та Харків знаходяться на відстані удару російського зенітно-ракетного комплексу, давно намічені реконструкції та термомодернізації втратили актуальність. Єдине, про що можуть зараз думати керівники навчальних закладів – як в умовах загрози обстрілів зробити навчання максимально ефективним і, головне, безпечним.
Головний фокус уваги на сьогодні – будівництво безпечних укриттів, які дозволять повернути дітей до шкіл та відновити таке необхідне для соціалізації денне навчання бодай в обмеженій формі. У Запоріжжі на ці завдання з бюджету вже спрямували понад 150 мільйонів гривень.
Втім, відремонтувати усі міські школи та дитсадки малоймовірно і дороговартісно. Якщо у будівлях загальної освіти підвали, які можливо потенційно відновити, хоча би існують фізично, то більшість типових дитсадків (а у Запоріжжі, приміром, їх 120) такого функціонального підземного простору взагалі ніколи не мали. Крім того, навіть обладнане згідно з усіма правилами сховище з найпростішим укриттям не дає стовідсоткової гарантії безпеки. Аналогічно неможливо у прифронтовій зоні всюди встановити модулі безпеки. Саме тому більшість запорізьких та харківських шкіл і після капітального ремонту у підвалі продовжують навчатися у дистанційному форматі.
Успіх харківської «метрошколи», яка з експерименту перетворилася в унікальний для України формат навчання, підтверджує великий попит на повернення дітей до звичних навчальних класів бодай в обмеженій комбінованій формі. Саме це змушує адміністрації прифронтових громад приймати неочікувані рішення і всерйоз задумуватися про будівництво підземних шкіл. Піонером в цьому питанні став Харків, в якому у 2024 році паралельно з дистанційкою і «метрошколою» вже будуть працювати два таких заклади.
Текст – Андрій Вавілов, Яна Петрова
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Модульні котельні та сонячні станції: як без світла та газу виживають прифронтові громади на Запоріжжі та Харківщині
