Листування рідних Олега у спробах дізнатись бодай щось про рідного. Скріншоти надали рідні Олега
Чоловіка затримали, забрали документи та телефон і одразу повезли до токмацького відділку поліції. За його словами, дорогою російські військові застосовували силу та чинили психологічний тиск:
"І в голову пістолетом, чи з автоматом, каже, куди тебе застрелить — в голову чи в серце".
"Морально легше задавити людину, ніж фізично": перебування Олега в камері
Коли чоловіка та ще декількох затриманих привезли до відділку, почались допити, які, за словами Олега, тривали понад годину:
"Били струмом. Два дрота на пальці — у них уже зроблені такі, як контакти, два штучки, петельки. На безіменний і на вказівний нацепили, руку водою поливали й крутили "тапік". Голосно розмовляли, кричали і били водночас — і по спині, і по ниркам, і по ногам. В підвал мене спускали, думав, там і застрелять мене".
Листування рідних Олега, котрі намагались дізнатись про стан чоловіка. Скріншоти надали рідні Олега
Наступного дня допит повторили, Олега відвезли до його гаража, де продовжували знущання: били пластиковими трубами по спині, ногах, голові:
"Один чую, так між собою балакають, кажуть "Ну, бери лопату, поїхали в поле…" Я вже почав з життям прощатися. Потім бачу, що вони лопату оставили в гаражі. Зрозумів, що вони просто мене давили так морально дуже", – каже Олег.
Листування рідних Олега, котрі намагались допомогти чоловіку в полоні, листопад-грудень 2022 року. Скріншоти надали рідні Олега
Після катувань чоловіка перевели в камеру, яка формально була розрахована на одну людину, втім там тримали ще двох полонених з Пологівського району. Умови були складні: у камері не було ні вбиральні, ні води:
"Камери, неначе у клітці сиділи. Раз на добу нас випускали до туалету на дворі. А так ми ходили в бутилки. Раз на добу випускали в туалет — там дворик такий є, і там туалет на дворі".
Згодом полонених розвели по різних камерах. Олега перевели до більш "цивільної", де умови виявились трохи кращими. У ній утримували від п’яти до дев’яти людей: "когось приводили, когось забирали", — поділився Олег.
"Отакий був ультиматум": про перебування Олега в СІЗО
Близько місяця після переведення до нової камери Олега не викликали на допити. Проте наприкінці грудня 2022 року його запросили на коротку "розмову" з представником російських спецслужб:
"Вони мені інкримінували свої надумані історії. Тортур уже не було — просто говорили. Хвилин п’ять-десять ми поспілкувалися, і мене знову повернули в камеру".
У січні допит ще раз повторили. Тоді, розповів Олег, йому знову ставили запитання, які стосувались участі чоловіка у будь-яких діях проти РФ. А вже за кілька днів до депортації викликали втретє — вимагали підписати документ про "незгоду з референдумом" і окупаційною владою:
"Я підписав. Але перед тим мене поставили перед фактом, що якщо я не погоджуся на депортацію, то вони мене засудять від 10 років до довічного позбавлення волі. Отакий був ультиматум", — каже чоловік.
Листування рідних та близьких Олега, доки чоловік був у полоні. Скріншоти надали рідні Олега
Депортація: "На нуль вивезли, сказали, це вам така допомога"
31 січня 2023 року Олега разом із дев’ятьма іншими полоненими вивезли із СІЗО. Перед відправленням йому дали можливість написати листа батькам і забрати теплий одяг:
"Нам зав'язували руки за спиною, очі замотували, наклали бумагу і скотчем замотали — щоб ми не бачили, куди нас везуть".
Лист Олега до рідних. З особистого архіву родини
Полонених посадили у два мікроавтобуси по п’ять осіб і вивезли до Василівки — там окупанти, за словами Олега, облаштували імпровізований пропускний пункт:
"Вивезли нас до Василівки. Там зняли відбитки пальців, зняли на відео, запитали, чому нас депортують. Потім знову руки замотали руки та очі— щоб ми нічого не бачили", — поділився чоловік.
Скріншот фрагменту відео з пропагандистського медіа, наданий рідними полоненого. Надане рідними Олега
Після цього колону відправили далі — на лінію бойових дій:
"На передостанньому блокпосту зачитали обвинувачення, зняли фейкове відео, а як камери виключили — вернули назад у автобус. На самому "нулі" сказали: це вам, тіпа, наша допомога — і віддали речі".
Українську сторону полонені мали пройти самостійно. Від лінії зіткнення вони рухалися пішки близько 10–15 кілометрів — кілька годин, коли дістались українського блокпоста вже було темно.
"Там нас зустріли наші воєнні і поліція, нас тоже сняли на відео, запитали прізвища. Потім перевезли в Запоріжжя — на розподільчий пункт чи фільтрацію, я не знаю, як".
Лист до рідних Олега від чоловіка, котрий перебував у полоні разом з ним. Скріншоти надали рідні Олега
Життя після полону: "психологічно тяжко буває"
Відтепер Олег живе за кордоном. Дружина з сином переїхали за межі України ще в серпні 2022 року, але його батьки так і залишаються в окупації.
"Тому я стараюся ніде не світитися. Взагалі, ніде нічого не хочеться, ні з ким спілкуватися. Це вже три роки минуло — і думаю розповісти таку історію. А батьки в окупації… 70 років — вони вже нікуди не зможуть їхати. І бояться вони".
Згідно з документом, який рідні отримали від Нацполіції, Олег визнаний потерпілим у кримінальному провадженні про його незаконне утримання та катування російськими військовими. Розслідування цієї справи триває.
